Екс-король Бельгії Альберт II здав тест на батьківство. Інакше штраф

Екс-королю Бельгії Альберту II загрожував щоденний штраф у €5 тис. у разі якщо б він не здав ДНК-тест.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Deutsche Welle.

Альберт ІІ
Альберт ІІ
Фото: The Royal Correspondent

Результати допоможуть з'ясувати, чи є монарх батьком 50-річної Дельфіни Боель, яка вже протягом 10 років у суді намагається довести, що вона позашлюбна дочка Альберта.

Результати тесту будуть закритими до ухвалення остаточного рішення суду, яке очікують наприкінці року.

У чому суть справи?

Чутки про те, що в короля була позашлюбна дитина, вперше з'явилися ще в 1999 році, після чого спалахнув скандал, а бельгійські ЗМІ почали публікувати безліч версій.

Дельфіна Боель
Дельфіна Боель

У 2005 році Боель вперше заявила, що вона дочка короля Альберта. Її мати, баронеса Сібілль де Селіс Лонгшамс, стверджувала, що в них із королем були стосунки між 1966 та 1984 роками, коли Альберт був ще принцом.

Після зречення престолу монархом у 2013 році у ЗМІ з'явилася інформація, що дохід Альберта на рік становив близько €1 млн. Незабаром після цього Боель подала позов про визнання батьківства.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.