У Львові археологи проведуть розкопки на місці Великої міської синагоги

Протягом тижня у Львові планують розпочати археологічні дослідження території, де колись була Велика міська синагога. Розкопки проводитимуть фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України на замовлення Львівської міської ради.

Про це повідомяє Дивись.Info із посиланням на НДЦ РАС.

 
Фото: НДЦ РАС

«Ми розпочинаємо реалізацію другого етапу проекту «Простір синагог», який стосується території втраченої Великої міської синагоги. Він передбачає проведення ґрунтовних археологічних досліджень цієї ділянки. На основі інформації, що збереглась під землею буде розроблено проект впорядкування площі», – розповіла начальниця управління, охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко.

За словами директора «Рятівної археологічної служби» Олега Осаульчука, польову частину робіт планують завершити за два місяці. Але терміни робіт залежатимуть від того, наскільки швидко замовник – Львівська міська рада – надасть доступ до ділянки.

Наразі площа між вул. Староєврейською та вул. Братів Рогатинців, де і мають провести дослідження, зайнята літніми майданчиками.

Довідково. Велика міська синагога була збудована 1801 року у бароково-класицистичному стилі на місці розібраної попередньої синагоги. 1943 року її підірвали німецькі нацисти. В радянський час руїни розібрали. У 1976 році на місці синагоги провели розкопки, після чого впорядкували площу, протрасувавши фундаменти синагоги 1801 року.

Під час цьогорічних робіт, окрім збережених фундаментів Великої міської синагоги, археологи також сподіваються дослідити рештки давнішої – готичної синагоги, яка була на цьому місці раніше. Її фрагменти виявили під час досліджень, які провели на частині ділянки у 2012 році.

«Сім років тому нам вдалось лише частково розкрити рештки готичної синагоги і зараз ми би хотіли продовжити ці дослідження. Тоді ми виявили кам’яні елементи – сходи, кам’яне мощення та обрамлення, які збереглись у дуже доброму стані», – пояснив археолог «Рятівної археологічної служби» Остап Лазурко.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.