Щит із кори знайшли й дослідили археологи Великої Британії. ФОТО

Археологи знайшли щит із кори часів залізного віку неподалік м. Ендербі, що на південний захід від Лестера у Великій Британії.

Це перший доказ того, що люди залізної доби використовували, на перший погляд, крихкий матеріал для виготовлення щитів, повідомляє Live Science із посиланням на археологічну службу Університету Лестера.

Радіовуглецеве датування показало, що щит виготовили між 395 і 255 роками до н.е., тобто в середині залізного віку. Археологи припускають, що це була типова модель щитів для того часу.

 
Внутрішній бік щита на місці розкопок

Знаряддя виготовили з кори або вільхи, або верби, або тополі, або горіху, або бруслини та для опірності тиску посилили смужками деревини яблуні, груші, айви або глоду.

Кругла опуклість у центрі щита, яка захищає руків’я від ударів, теж плетена. Зовнішня поверхня покрита червоною мінеральною фарбою у вигляді візерунка шахівниці.  


 
Знахідка на місці розкопок

Археологи знайшли щит у 2015 році на фермерському угідді в канаві, якою користувалися спільноти залізної доби, зокрема Давнього Риму. Чому щит лежав на дні ями, незрозуміло. Дослідники вважають, що він був або зламаний і тому його викинули, або покладений туди з ритуальною метою.

Щит був дуже пошкоджений і дослідники намагаються зараз вирахувати, як саме його пошкодили – чи то проштрикнули списами під час бою, чи то якось по-іншому.

 
Реконструкція первісного вигляду щита

Радіовуглецеве датування показує, що щит використовували біля 10 років перш, ніж викинути в яму.

Минулого року дослідники проводили експеримент з реконструкції щитів з кори. Вони виявили, що щити з такого матеріалу достатньо міцні, щоб втримувати удари клинків та стріл. Хоча кора не така міцна, як суцільне дерево або метал, вона легша і дозволяє воїну бути швидшим і мобільнішим.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.