Спецпроект

УІНП звернувся до МЗС через наругу над пам’ятником в Польщі

Український інститут національної пам’яті 15 травня звернувся до Міністерства закордонних справ України через вандалізм над пам’ятником учасникам українського підпілля часів Другої світової війни на кладовищі с. Фредрополь Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Інститут закликав польську сторону розслідувати інцидент.

Про це повідомила "Історичній правді" прес-служба установи.

«Наруга над пам’ятником учасникам українського підпілля часів Другої світової війни на цвинтарі в с. Фредрополь стала, на жаль, продовженням актів вандалізму над українськими місцями пам’яті на території Польщі, яких уже за останні п’ять років було понад півтора десятка. З прикрістю повинні зауважити, що вчинення останньої наруги серед іншого уможливила й відсутність адекватної реакції польських органів влади та правопорядку на попередні вчинки вандалів», – пояснює заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Даний факт наруги над українською могилою став уже 16 за ліком актом вандалізму протягом останніх п’яти років. З огляду на це,  Інститут просить польських партнерів забезпечити прозоре розслідування всіх фактів наруги та нищення українських місць пам’яті: пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховань та усунути наслідки акту вандалізму у с. Фредрополь коштом польської сторони.

«Віримо, що саме взаємна повага до місць пам’яті має бути в основі діалогу про історичне минуле наших народів»– додав Тиліщак.

Нагадаємо, що інцидент стався 5 травня цього року. На пам’ятнику, що вшановує уродженців села Фредрополь – членів українського збройного підпілля ОУНі УПА, фарбою нанесено висловлювання, що ображають національні почуття української меншини в Польщі.

Це не перший такий інцидент на цьому цвинтарі. У листопаді минулого року невідомі знищили тут дві українські могили. Тоді пошкодження також виявили колишні жителі села, які приїхали 1 листопада поставити лампадки на могилах близьких.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.