Спецпроект

УІНП звернувся до МЗС через наругу над пам’ятником в Польщі

Український інститут національної пам’яті 15 травня звернувся до Міністерства закордонних справ України через вандалізм над пам’ятником учасникам українського підпілля часів Другої світової війни на кладовищі с. Фредрополь Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Інститут закликав польську сторону розслідувати інцидент.

Про це повідомила "Історичній правді" прес-служба установи.

«Наруга над пам’ятником учасникам українського підпілля часів Другої світової війни на цвинтарі в с. Фредрополь стала, на жаль, продовженням актів вандалізму над українськими місцями пам’яті на території Польщі, яких уже за останні п’ять років було понад півтора десятка. З прикрістю повинні зауважити, що вчинення останньої наруги серед іншого уможливила й відсутність адекватної реакції польських органів влади та правопорядку на попередні вчинки вандалів», – пояснює заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Даний факт наруги над українською могилою став уже 16 за ліком актом вандалізму протягом останніх п’яти років. З огляду на це,  Інститут просить польських партнерів забезпечити прозоре розслідування всіх фактів наруги та нищення українських місць пам’яті: пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховань та усунути наслідки акту вандалізму у с. Фредрополь коштом польської сторони.

«Віримо, що саме взаємна повага до місць пам’яті має бути в основі діалогу про історичне минуле наших народів»– додав Тиліщак.

Нагадаємо, що інцидент стався 5 травня цього року. На пам’ятнику, що вшановує уродженців села Фредрополь – членів українського збройного підпілля ОУНі УПА, фарбою нанесено висловлювання, що ображають національні почуття української меншини в Польщі.

Це не перший такий інцидент на цьому цвинтарі. У листопаді минулого року невідомі знищили тут дві українські могили. Тоді пошкодження також виявили колишні жителі села, які приїхали 1 листопада поставити лампадки на могилах близьких.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.