"Рукопис Войнича" XV століття розшифрували в Британії. ФОТО

Лінгвіст з Бристольського університету розгадав мовну систему рукопису Войнича, переклавши деякі його фрази.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на The Guardian.

«Мова [якою написаний манускрипт - ІП] протороманська. Це єдиний відомий приклад, тому що він був мовою простих людей і тому не використовувався в офіційних документах», - заявив доктор Джерард Чешир, який розгадав таємницю артефакту.

За його словами, код не можна було зламати, тому що це був зовсім не код, а суміш народної латини та інших розмовних мов Середземномор'я, які виникли після розпаду Римської імперії. Вона стала основою романських мов, таких як французька, іспанська та італійська.

Згідно з дослідженням, робота є єдиним відомим прикладом мови простих людей з Іск'ї, вулканічного острова в Неаполітанській затоці, де королева Арагону, Валенсії, Майорки та інших земель Марія Кастильська (1401-1458) жила в Арагонському замку.

 

Наприклад, фраза «orla la», яка перекладається як «на межі або та, яка втрачає терпіння», котра використовується для опису жінки в сцені з дитячою ванною, цілком може бути коренем французької фрази «oh la la».

Як зазначає видання, рішення загадки манускрипту дозволило заглянути в повсякденне життя жінок у середньовічній Європі. Рукопис являє собою збірник трав'яних засобів, лікувальних ванн і астрологічних читань, що стосуються питань жіночого розуму і тіла, репродукції і виховання дітей.

Також на сторінках манускрипту є розкладна графічна карта, на якій зображена місія під керівництвом королеви Марії з порятунку тих, що вижили після виверження вулкана 4 лютого 1444 року.

 

ДОВІДКА:

Рукопис Войнича - це манускрипт XV століття, написаний невідомими авторами невідомою раніше мовою. Рукопис був виявлений у 1912 році польським антикваром Вільфрідом Войничем у стародавньому південноєвропейському замку Вілла Мондрагоне. Наразі артефакт зберігається в бібліотеці рідкісних книг Бейнеке Єльського університету.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.