Сейм Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Сейм Латвії ухвалив заяву з нагоди 75-річчя депортації кримських татар, у якій ідеться, що радянська влада здійснила геноцид стосовно кримськотатарського народу.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на прес-службу парламенту Латвії.

Автор картини: Рустем Емiнов
Автор картини: Рустем Емiнов

В ухваленому документі зазначається, що цілий ряд історичних джерел вказують на цілеспрямований  геноцид радянської влади проти багатьох народів і етнічних груп, що жили в Радянському Союзі.

В тому числі – і проти кримських татар, щоб знищити їхню культуру, соціальний спадок, історичну приналежність народу до території Кримського півострова, та щоб вижити їх з батьківщини.

Сейм у заяві також нагадує, що Росія п'ять років тому незаконно анексувала Крим. Латвійські парламентарі засуджують  тривалу політику утисків та насильства з боку Росії щодо кримських татар.

"Ті кримські татари, хто відмовляється прийняти російське громадянство і не визнають незаконну анексію Криму, стикаються з дискримінацією. Їм заборонено допуск до освіти, медичних послуг, заборонено використовувати рідну мову, підтримувати традиції і культуру.

Немислимо, що кримські татари вже вдруге за 75 років насильно пригнічуються і переслідуються. Історія може повторитися", - сказав голова комісії Сейму з зовнішніх справ Ріхардс Колс.

Заява закликає міжнародне співтовариство та інституції відзначити депортацію кримських татар 75 років тому і стежити за сьогоднішніми подіями в Криму.

Читайте також:

У Криму розстрощили грантіні плити пам’ятника із іменами загиблих кримських татар. ФОТО

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.