Сейм Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Сейм Латвії ухвалив заяву з нагоди 75-річчя депортації кримських татар, у якій ідеться, що радянська влада здійснила геноцид стосовно кримськотатарського народу.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на прес-службу парламенту Латвії.

Автор картини: Рустем Емiнов
Автор картини: Рустем Емiнов

В ухваленому документі зазначається, що цілий ряд історичних джерел вказують на цілеспрямований  геноцид радянської влади проти багатьох народів і етнічних груп, що жили в Радянському Союзі.

В тому числі – і проти кримських татар, щоб знищити їхню культуру, соціальний спадок, історичну приналежність народу до території Кримського півострова, та щоб вижити їх з батьківщини.

Сейм у заяві також нагадує, що Росія п'ять років тому незаконно анексувала Крим. Латвійські парламентарі засуджують  тривалу політику утисків та насильства з боку Росії щодо кримських татар.

"Ті кримські татари, хто відмовляється прийняти російське громадянство і не визнають незаконну анексію Криму, стикаються з дискримінацією. Їм заборонено допуск до освіти, медичних послуг, заборонено використовувати рідну мову, підтримувати традиції і культуру.

Немислимо, що кримські татари вже вдруге за 75 років насильно пригнічуються і переслідуються. Історія може повторитися", - сказав голова комісії Сейму з зовнішніх справ Ріхардс Колс.

Заява закликає міжнародне співтовариство та інституції відзначити депортацію кримських татар 75 років тому і стежити за сьогоднішніми подіями в Криму.

Читайте також:

У Криму розстрощили грантіні плити пам’ятника із іменами загиблих кримських татар. ФОТО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.