Спецпроект

Чи перейменують «українських націоналістів» у польському законі про IPN?

Законодавча комісія Сенату Польщі хоче, щоб Інститут національної пам’яті (IPN) підготував замінник для слів «українські націоналісти».

Це поняття в законі про IPN, поставив під сумнів у січні цього року Конституційний суд, повідомляє "Наше Слово".

Фото: senat.edu.pl
Фото: senat.edu.pl

У січні суд постановив, що положення поправки до цього закону в частині про злочини українських націоналістів є неконституційними.

У лютому 2018 р. постанову оскаржив президент Анджей Дуда, вказуючи, що поняття «українські націоналісти» і «Східна Малопольща» є неточними, і Конститутційний трибунал підтримав цю оцінку.

Під час засідання законодавчої комісії Cенату Польщі, яке пройшло 7 травня, директор Бюро пам’яті боротьби і мучеництва IPN (Biura Upami?tnie? Walk i M?cze?stwa IPN – пол.) Адам Сівек сказав, що необхідно ввести коректуру до Закону.

«Безумовно, необхідно внести корекцію в це правове регулювання, оскільки суд не ставив під сумнів самого явища злочину і не ставив під сумнів санкцію за заперечення злочину, а вказував на необхідність уточнення визначення злочинців і сфери виникнення», – зазначив представник IPN.

Відеозапис засідання можна подивтися за посиланням (про закон IPN від 15:00 хв.)

Нагадуємо, що 6 лютого 2018 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроект про зміни до закону про ІПН Польщі, ухваленийСеймом Польщі 26 січня того ж року.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Підписавши закон, президент Дуда відправив його на розгляд конституційного трибуналу, аби більш чітко визначити, які саме діяння підпадають під дію закону, за які будуть карати адміністративно штрафом, а які дії передбачають кримінальне переслідування та перспективу ув'язнення до 3 років. 

Читайте також:

Московський слід польських поправок

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.