Гробницю V століття до н. е. на 30 мумій знайшли в Єгипті

На півдні Єгипту в провінції Асуан, археологи виявили масштабне давнє поховання, яке відноситься до періоду грецько-римського панування (332 р. до н. е. – 395 р. до н. е.).

Про це повідомляє "Бі-Бі-Сі" з посиланням на міністерство у справх старожитностей Єгипту.

Гробниця складається з кількох кімнат і є цілком видовбаною в скелі. Поховання досі залишалося недоторканим, тому що вхід був замурований камінною стіною. Щоб потрапити в усипальницю, треба спутитися кам’яними сходами.

 Усі фото: Міністерство у справах старожитностей Єгипту

При вході в основну камеру стояло кілька ємностей з дьогтем, який використовувався для бальзамування, а також готовий до розпису, але ще не розписаний, картонаж (багатошаровий папірус, який традиційно використовували в Давньому Єгипті для створення посмертних масок і саркофагів, які повторюють контури тіла) і олійна лампа.

Зліва і справа від входу вчені знайшли численні фрагменти посмертних масок і чудово збережену статуетку Ба – птаха з людським обличчям, який уособлює душу померлого.

Усередині склеп зберігає 30 мумій, в тому числі й забальзамовані дитячі тіла. Ім’я "основного" захороненого, похованого в дерев’яному саркофазі, оздобленому розписом, – Тійт. Поруч із чотирма муміями розставлені тарілки з їжею.

 Статуетка Ба усособлює душу померлого 

У погребальних камерах археологи знайшли десятки амфор з ароматичними речовинами та інших жертовних ємностей з підношеннями богам Давнього Єгипту – Хнуму, Сатісу, Анукету і Хапі.

Два муміфікованих тіла, схожі на тіла матері й дитини, були покладені одне на одного та вкриті розписним картонажем Ще кілька дітей були захоронені окремо, в суміжній боковій галереї.

 Мумії матері та дитини

Професор Патриція П’ячентіні, яка керує розкопками, окремо відзначила дивним чином збережені ноші, якими до гробниці спускали тіла. Вони зроблені з двох пальмових жердин, між якими натягнуто розписану тканину.

 

За словами професора П’ячентіні, в околицях мавзолея Ага-хана, збудованого в Асуані на західному березі Нілу, розташовується біля 300 давніх поховань, зроблених між VI ст до н. . і IV ст. н. е.

Від 2015 року в цьому регіоні археологи провели розкопки вже 25 таких гробниць.

Як повідомлялося, тиждень тому влада Єгипту оголосила  про відкриття гробниці фараонів у некрополі Драа Абул Нага на західному березі Луксора.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.