Гробницю V століття до н. е. на 30 мумій знайшли в Єгипті

На півдні Єгипту в провінції Асуан, археологи виявили масштабне давнє поховання, яке відноситься до періоду грецько-римського панування (332 р. до н. е. – 395 р. до н. е.).

Про це повідомляє "Бі-Бі-Сі" з посиланням на міністерство у справх старожитностей Єгипту.

Гробниця складається з кількох кімнат і є цілком видовбаною в скелі. Поховання досі залишалося недоторканим, тому що вхід був замурований камінною стіною. Щоб потрапити в усипальницю, треба спутитися кам’яними сходами.

 Усі фото: Міністерство у справах старожитностей Єгипту

При вході в основну камеру стояло кілька ємностей з дьогтем, який використовувався для бальзамування, а також готовий до розпису, але ще не розписаний, картонаж (багатошаровий папірус, який традиційно використовували в Давньому Єгипті для створення посмертних масок і саркофагів, які повторюють контури тіла) і олійна лампа.

Зліва і справа від входу вчені знайшли численні фрагменти посмертних масок і чудово збережену статуетку Ба – птаха з людським обличчям, який уособлює душу померлого.

Усередині склеп зберігає 30 мумій, в тому числі й забальзамовані дитячі тіла. Ім’я "основного" захороненого, похованого в дерев’яному саркофазі, оздобленому розписом, – Тійт. Поруч із чотирма муміями розставлені тарілки з їжею.

 Статуетка Ба усособлює душу померлого 

У погребальних камерах археологи знайшли десятки амфор з ароматичними речовинами та інших жертовних ємностей з підношеннями богам Давнього Єгипту – Хнуму, Сатісу, Анукету і Хапі.

Два муміфікованих тіла, схожі на тіла матері й дитини, були покладені одне на одного та вкриті розписним картонажем Ще кілька дітей були захоронені окремо, в суміжній боковій галереї.

 Мумії матері та дитини

Професор Патриція П’ячентіні, яка керує розкопками, окремо відзначила дивним чином збережені ноші, якими до гробниці спускали тіла. Вони зроблені з двох пальмових жердин, між якими натягнуто розписану тканину.

 

За словами професора П’ячентіні, в околицях мавзолея Ага-хана, збудованого в Асуані на західному березі Нілу, розташовується біля 300 давніх поховань, зроблених між VI ст до н. . і IV ст. н. е.

Від 2015 року в цьому регіоні археологи провели розкопки вже 25 таких гробниць.

Як повідомлялося, тиждень тому влада Єгипту оголосила  про відкриття гробниці фараонів у некрополі Драа Абул Нага на західному березі Луксора.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.