Спецпроект

АНОНС: Лекція "Боротьба українських митців з травмою і примусовою амнезією Великого голоду 1932-1933 рр."

Особливість травми Голодомору для українського народу полягає у більш ніж 50-річному насильницькому замовчуванні правди. Про ці події не можна було пустити ні пари з уст в радянській Україні, а в інших місцях про нього вже забули чи й ніколи не знали – від середини 1930-х до середини 1980-х.

Про це повідомляє "Prostir.Museum".

 

Пам’ять вистояла. Не в останню чергу це стало можливим завдяки українським митцям – письменникам та кінематографістам – які шукали власні відповіді на запитання "Як говорити?", рятуючи індивідуальними зусиллями колективну пам’ять, закодовуючи її засобами культури.

Так само зберігалася пам’ять про жертв Голодомору – їхню невинну смерть як подвиг мучеництва (від давньогрецького "marthos" – мученик, але також і свідок).

Адже у ХХ-му столітті було відібрано саму суть цього благородного вчинку смерті в ім’я правди – честь пам’яті наступними поколіннями. Як кіно та література років боролися з амнезією Голодомору та як конструювалася і по-особливому розвивалася колективна пам’ять про Голодомор розповість Ірина Старовойт 17 квітня о 14:00.

Лектор: Ірина Старовойт – поетка, літературознавка, доцентка кафедри культурології УКУ, дослідниця скандинавсько-британського міжнародного проектуHistorical Trauma Studies.

Теми, якими цікавиться і про які пише та виступає: динаміка конфліктів культурної пам'яті та їх подолання, негативна спадщина, етика пам'яті, опрацювання міжпоколіннєвої травми.

Час:17 квітня, середа, 17:00

Місце: м. Київ, вул. Лаврська, 3

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.