Україна профінансувала видання збірника документів з Османського архіву

Збірник документів з історії українсько-турецьких відносин видали в Туреччині за сприяння Української держави.

Документи публікуються вперше й походять із Османського архіву в Стамбулі. Упорядкував збірник "Османсько-українська дипломатія в документах XVII-XVIII ст." український історик Олександр Середа.

За словами посла України в Туреччині Андрія Сибіги, який повідомив про видання у своєму "Твіттері", це вже четверта книга, здійснена за прямої підримки України.

Книга вийшла двомовною - українською і турецькою мовами.

Нагадаємо, українські науковці лише нещодавно отримали змогу працювати у турецьких архівах, зокрема середньовічні реєстри ("джиз’є") відкрив Центральний османський архів.

Собор Святої Софії в Стамбулі отримав аудіогід  українською мовою.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.