Софійський собор у Стамбулі тепер має україномовний аудіогід

Собор Святої Софії в Стамбулі, Туреччина, отримав аудіогід українською мовою.

Про це повідомляє Генеральне консульство України в Стамбулі на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Понад півроку тому Генконсульство та Посольство України в Турецькій Республіці спільно з волонтерським проектом Guide-UA почали роботу з турецькими парнерами, щоб включити українську в перелік мов, якими озвучені аудіоекскурсії у Святій Софії. Український аудіогід у перекладі Guide-UA уже доступний у новому туристичному сезоні. 

"Ми щиро дякуємо турецьким колегам та волонтерам з Guide-UA, які підтримали нашу ідею і допомогли зробити 🇹🇷 Стамбул ще цікавішим для україномовних туристів. Обіцяємо не зупинятися на цьому, працюємо над тим, щоб української мови в Туреччині і, зокрема в туристичному Стамбулі, було більше", - пообіцяло Генеральне консульство.

ДОВІДКА:

Собор Святої Софії - головний православний храм Константинополя за часів Візантійської імперії, одна з найвеличніших пам'яток її архітектури. Збудований у V столітті. Зараз діє як музей. Входить у перелік світової спадщини ЮНЕСКО.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.