Одеса відзначила 75-річчя вигнання нацистських окупантів з міста. ФОТО

З нагоди 75-річчя звільнення міста від нацистських окупантів біля 500 одеситів поклали квіти до пам'ятника Невідомому матросу на Алеї слави, що в парку ім. Тараса Шевченка.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"75 років тому Одесу було звільнено від загарбників. Це пам'ятний день для для жителів міста, вітаю одеситів", - сказав після покладання квітів мер Одеси Геннадій Труханов.

 Фото: Ніна Ляшонок
 Фото: Ніна Ляшонок

В урочистій церемонії також взяли участь голова Одеської облради Анатолій Урбанський, заступник голови облдержадміністрації Сергій Колебошин, керівники військового гарнізону, представники духовенства та громадськості.

В акваторії Одеського порту з цієї нагоди на воду спустили вінки на воду з бронекатерів ВМС ЗС України.

 Фото: Ніна Ляшонок
 Фото: Ніна Ляшонок

На Приморському бульварі вранці відкрили фотовиставку "Одеса. 1941-1944", а о 16.00 почався фестиваль духових оркестрів "Весняна Одеса" .

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.