Слідчий комітет РФ порушив справу проти литовських суддів за вирок Язову

Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу проти суддів Вільнюського окружного суду, який заочно засудив колишнього міністра оборони СРСР Дмитра Язова до 10-річного ув'язнення за застосування військ проти прихильників незалежності Литви в 1991 році.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на ТАСС.

"За підсумками процесуальної перевірки у Слідчому комітеті Росії порушено кримінальну справу стосовно суддів Вільнюського окружного суду Айнори Мацявічене, Айви Сувілене, Віргінії Тамошюнайте і Артураса Шумскаса. Вони підозрюються в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК РФ ("Винесення свідомо неправосудного вироку")", - сказала офіційний представник СК РФ Світлана Петренко.

Нагадаємо, 27 березня Вільнюський окружний суд Литви засудив  67 колишніх радянських посадових осіб на чолі з маршалом Дмитром Язовим за воєнні злочини і злочини проти людяності під час захоплення Вільнюської телевежі в січні 1991 року. Усі, окрім двох офіцерів, були засуджені заочно на терміни від 4 до 14 років. 

Усіх підсудних визнали винними у створенні в 1990 році організованої групи військових і політиків, метою якої було повернення Литви до складу СРСР шляхом захоплення органів влади і стратегічних об'єктів.

У МЗС РФ рішення суду Вільнюса назвали маніпулятивним і заявили, що в ході процесу "були порушені основоположні принципи правосуддя".

ДОВІДКА:

У ніч на 13 січня 1991 частини Радянської армії та спецпідрозділи силових органів захопили Вільнюську телевежу і будівлю Литовського радіо. Це сталося через рік після того, як республіка оголосила про відновлення своєї незалежності й вихід з СРСР. 14 осіб загинуло, сотні постраждали.

На той час міністром оборони СРСР був Маршал Радянського Союзу Дмитро Язов, який займав посаду з 1987 року. Зараз йому 94 роки, він проживає у Москві.

Читайте також:

Спогади учасника студзагону оборони Вільнюса 1991 року

Литва під кулеметними зливами. Епізод перший: "Червоні йдуть!"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.