Слідчий комітет РФ порушив справу проти литовських суддів за вирок Язову

Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу проти суддів Вільнюського окружного суду, який заочно засудив колишнього міністра оборони СРСР Дмитра Язова до 10-річного ув'язнення за застосування військ проти прихильників незалежності Литви в 1991 році.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на ТАСС.

"За підсумками процесуальної перевірки у Слідчому комітеті Росії порушено кримінальну справу стосовно суддів Вільнюського окружного суду Айнори Мацявічене, Айви Сувілене, Віргінії Тамошюнайте і Артураса Шумскаса. Вони підозрюються в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК РФ ("Винесення свідомо неправосудного вироку")", - сказала офіційний представник СК РФ Світлана Петренко.

Нагадаємо, 27 березня Вільнюський окружний суд Литви засудив  67 колишніх радянських посадових осіб на чолі з маршалом Дмитром Язовим за воєнні злочини і злочини проти людяності під час захоплення Вільнюської телевежі в січні 1991 року. Усі, окрім двох офіцерів, були засуджені заочно на терміни від 4 до 14 років. 

Усіх підсудних визнали винними у створенні в 1990 році організованої групи військових і політиків, метою якої було повернення Литви до складу СРСР шляхом захоплення органів влади і стратегічних об'єктів.

У МЗС РФ рішення суду Вільнюса назвали маніпулятивним і заявили, що в ході процесу "були порушені основоположні принципи правосуддя".

ДОВІДКА:

У ніч на 13 січня 1991 частини Радянської армії та спецпідрозділи силових органів захопили Вільнюську телевежу і будівлю Литовського радіо. Це сталося через рік після того, як республіка оголосила про відновлення своєї незалежності й вихід з СРСР. 14 осіб загинуло, сотні постраждали.

На той час міністром оборони СРСР був Маршал Радянського Союзу Дмитро Язов, який займав посаду з 1987 року. Зараз йому 94 роки, він проживає у Москві.

Читайте також:

Спогади учасника студзагону оборони Вільнюса 1991 року

Литва під кулеметними зливами. Епізод перший: "Червоні йдуть!"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.