На Чернігівщині через аграріїв зникла пам’ятка археології. ВІДЕО

На Ічнящині в с. Безводівка зорали стародавній курган – пам’ятку археології під охоронним номером 2231-8. Орендар земельної ділянки, на якій розташований курган, зруйнував його.

Про ситуацію розповів дослідник, астроархеолог Олександр Кликавка, повідомляє ЧЕline.

 Фото: ЧЕline

"У період між 2010 та 2013 роками історична пам’ятка зникла з супутникових знімків Google та з земної поверхні, але її межі залишилися на кадастровому плані земельної ділянки, яку орендує землекористувач.

Також у 2013 році охоронна експедиція Інституту археології описала цей курган, зробила геодезичний план і визначила охоронні межі. Таких курганів тільки на астрономічному комплексі Безводівка можна нарахувати до 10 на сьогодні.

Я особисто в 2017 році на цьому кургані знайшов лише шматок бетону від геодезичної точки, яка колись захищала курган від свавілля фермерів", – розповідає Олександр Кликавка.

У 2017 році дослідник випустив відео "Врятувати Безводівку".

Після цього відео плуги аграріїв відступили від курганів на 5-7 метрів, але не від усіх. Орендар земельної ділянки, на якій є історична пам’ятка, орендуючи ділянку, підписує договір про її охорону з місцевим відділом культури.

Тому в цьому випадку порушено договір, кадастровий план, Закон України "Про охорону культурної спадщини" та Закон України "Про земельний кадастр". Відомо, що більшість земель обробляє ПП "Ічнянське" і ТОВ "Росток-Холдинг".

Журналісти ЧЕline більше тижня намагалися отримати коментар від ічнянських чиновників. Усі як один перенаправляли журналістів до міського голови Ічні Оксани Андріанової, проте почути думку представника влади так і не вдалося.

Олександр Кликавка разом з юристами підготував і відправив заяви до поліції та інших державних установ.

Читайте також:

На Вінничині пограбували два кургани. ФОТО

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.