Польща не запросила Путіна на річницю початку Другої світової війни

У Канцелярії президента Польщі пояснили, чому на урочисті заходи з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни не запросили президента Росії Володимира Путіна.

Таке рішення в Дуди пояснили зрозуміли натяком: агресорів вирішили не приймати, повідомляє 24 канал.

 Колаж: Najwyższy CZAS!

На таке рішення польського лідера з’явилась блискавична реакція МЗС РФ. Так, російське дипвідомство назвало такий жест Польщі "ігноруванням історичної логіки".

"Посилання на історичну логіку з боку МЗС Росії особливо в контексті вересня 1939 року ми вважаємо проблематичним", – зазначив глава Канцелярії польського президента Кшиштоф Щерський.

Він також додав, що відзначення 80-ї річниці агресії проти Польщі, яка стала початком Другої світової війни відбудеться в компанії держав, з якими Польща зараз близько співпрацює задля миру та які спираються на дотримання міжнародного права, повагу до суверенітету держав і їх територіальної цілісності.

Порушення цих засад було ознакою агресорів 1939 року і залишається найбільшою загрозою для миру у наші дні, – пояснив Щерський відмову Варшави запросити на церемонію президента Росії Володимира Путіна.

Читайте також:

Росіяни відзначили зняття блокади Ленінграда військовим парадом. ФОТО

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.