Польща не запросила Путіна на річницю початку Другої світової війни

У Канцелярії президента Польщі пояснили, чому на урочисті заходи з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни не запросили президента Росії Володимира Путіна.

Таке рішення в Дуди пояснили зрозуміли натяком: агресорів вирішили не приймати, повідомляє 24 канал.

 Колаж: Najwyższy CZAS!

На таке рішення польського лідера з’явилась блискавична реакція МЗС РФ. Так, російське дипвідомство назвало такий жест Польщі "ігноруванням історичної логіки".

"Посилання на історичну логіку з боку МЗС Росії особливо в контексті вересня 1939 року ми вважаємо проблематичним", – зазначив глава Канцелярії польського президента Кшиштоф Щерський.

Він також додав, що відзначення 80-ї річниці агресії проти Польщі, яка стала початком Другої світової війни відбудеться в компанії держав, з якими Польща зараз близько співпрацює задля миру та які спираються на дотримання міжнародного права, повагу до суверенітету держав і їх територіальної цілісності.

Порушення цих засад було ознакою агресорів 1939 року і залишається найбільшою загрозою для миру у наші дні, – пояснив Щерський відмову Варшави запросити на церемонію президента Росії Володимира Путіна.

Читайте також:

Росіяни відзначили зняття блокади Ленінграда військовим парадом. ФОТО

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.