Напередодні 80-річчя незалежності Карпатської України в центрі Києва відкрили виставку

Виставка "Наша земля проголошує: вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКОЮ", розміщена на 20 тематичних банерах, розповідає про історію Карпатської України, яка у 1939 році на короткий час збурила всю Європу і чи не вперше з часів Української революції 1917-1921 років гостро поставила на порядок денний українське питання.

Виставка відкрилася 13 березня о 14.00 на Хрещатику біля Головпошти, повідомляє організатор виставки Український інститут національної пам'яті.

"Історія Карпатської України - коротка: кілька місяців автономії, кілька днів незалежності. Але драматична і яскрава, у ній ніби сфокусовано всю українську історію 20 століття. Вона про прагнення до свободи, про готовність захищати її до останнього подиху всупереч несприятливим обставинам. Вона про соборність, про боротьбу за єдність українського народу. Про героїзм попередників, який служить прикладом для наступних поколінь. Це одна з тих сторінок історії, яку нинішнє покоління, знову змушене захищати незалежність із зброєю в руках, має перечитувати особливо ретельно. І для засвоєння досвіду і для натхнення", - розповідає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Зліва праворуч: керівник проекту створення виставки Олександр Пагіря, заступник міністра культури України Юрій Рибачук, Голова УІНП Володимир В'ятрович, віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Фото: Український інститут національної пам'яті

У виставці, яку підготували фахівці Інституту спільно з істориком Олександром Пагірею, представлені унікальні фото, свідчення очевидців, історичні документи. Вона знайомить з історією краю від 1918-1919 років, коли закарпатські русини здійснили першу спробу об’єднатися з українцями по іншій бік Карпат у складі Української Народної Республіки зі столицею у Києві, до кривавих подій на Красному полі 15 березня 1939 року та спроб зберегти пам’ять про ті події.

 Фото: Український інститут національної пам'яті

Виставка допомагає зрозуміти унікальну історичну роль, яку відіграла Карпатська Україна в історії нашої держави та Європи загалом, і за що її називали "найменшою державою з найбільшими національними амбіціями".

"Саме у Карпатській Україні було здійснено перший відкрий збройний спротив гітлерівським планам перекроювання кордонів у Центрально-Східній Європі, що став увертюрою до початку Другої світової війни. На тлі ганебної капітуляції Чехо-Словаччини перед німецьким вермахтом, опір карпатських січовиків проти регулярної угорської армії викликав захоплення у цілого світу. Про нього писали провідні західні видання, складались пісні та перекази. У 1940-1950-х рр. легенда українського спротиву на Закарпатті живила борців за незалежність України у рядах ОУН та УПА", - говорить Олександр Пагіря.

 Фото: Український інститут національної пам'яті

У відкритті виставки також взяла участь Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Для неї це була особлива місія – дід Іванни Орестівни, Дмитро Климпуш був головним командантом "Карпатської Січі".

"Сьогодні, у часи збройної агресії, особливо важливо пам’ятати та вшановувати тих, хто у найскладніші періоди нашої історії продовжував боротися за об’єднання українців та самостійність України. Відновлення та популяризація повної та правдивої історії України як для нас самих, так і за кордоном, є спільним великим завданням для наукової спільноти, влади та громадськості. Правда – це наша зброя для відбиття гібридних атак Росії, яка намагається переконати, що Україна "недодержава". Правда – це шлях до єднання українців та утвердження України як повноправного та невід’ємного члена європейської родини", - говорить Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Виставка до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України на Хрещатику демонструватиметься протягом березня-квітня. Аналогічні стенди 13 березня відкриються в місті Хуст Закарпатської області, а 22 березня виставка демонструватиметься в Ужгороді у приміщенні Закарпатської ОДА в рамках фестивалю "Історія.UA".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.