Мінінформ: Російські окупанти "реставрували" Ханську мечеть сучасною плиткою

Замість черепиці "татарки" дах Ханської мечеті 1533 року в Ханському палаці в Бахчисараї покрили сучасною іспанською плиткою.

Про це повідомиляє Укрінформ із посиланням на заступницю міністра інформаційної політики України Еміне Джапарову.

Урядовець зазначила це в контексті судових дебатів в Апеляційному суді Амстердама щодо повернення "скіфського золота" в Україну.

"Не обійшлося й без згадки бахчисарайського Ханського палацу. Захист кримських музеїв наполягає, що на "реставрацію об’єкта було витрачено 22 млн євро, тим часом Україна та ЮНЕСКО ніколи не вкладали жодної копійчини", - зазначила Джапарова.

Окрім черепиці місцева окупаційна адміністрація замінила унівкальні дерев'яні балки деревиною незрозумілої якості.

"Тепер буду знати, скільки коштів будо виділено для ще одного злочину — вбивства автентичності серцевини культури кримських татар, яка залишилась за кілька сотень років як символ того Криму, який Росія не хотіла та не хоче визнавати — Криму "не ісконно русской зємлі", а землі, яка увібрала в себе культуру та побут десятків народностей, що проживали на півострові сторіччями, та, як наслідок, народила автентичний та корінний народ — кримських татар, караїмів та кримчаків", — наголосила представниця МІП.

Як повідомлялося, 11 березня від сильного вітру обвалився дах однієї з башт Невицького замку в Закарпатті.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.