Лукашенко назвав "Безсмертний полк" плагіатом з акції білорусів

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що він проти проведення акції "Безсмертний полк" на пошану ветеранів Другої світової війни, тому що в Білорусі є своя.

Відповідну заяву президент Республіки Білорусь зробив під час "Великої розмови з президентом", повідомляє "Наша ніва". Відповідаючи на запитання наукового співробітника Центру історико-філософських досліджень Інституту філософії НАН Олексія Дермана щодо пожвавлення ідеологічної роботи, Лукашенко сказав:

"Безсмертний полк і так далі… Я категорично проти. Не тому що я проти цієї акції. Це блискуча акція, російська акція, ми з президентом Росії обговорювали кілька ротів тому це питання. Я кажу: "Теж там ваші нам докоряють, що ми нібито забороняємо "Безсмертний полк". Ви ж у нас, грубо сказав так, передрали цю ідею". Пам’ятаєте? "Білорусь пам’ятає", — сказав Лукашенко.

Керівник Білорусі розповів, що "Білорусь пам’ятає" проводиться відтоді, як він став президентом і у вигляді точно такої ж ходи з портретами й вінками.

Нагадаємо, акцію "Безсмертний полк" ініціювали журналісти м. Томськ у Російській Федерації у 2011 році. Скоро ідею акції перехопили прокремлівські молодіжні організації й перетворили на всеросійську акцію з пропаганди російсько-радянського бачення пам’яті про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну.

Суть акції полягає в проведенні 9 травня маршу, учасники якого несуть портрети своїх родичів — учасників Другої світової війни. Аналогічні акції проходять і в інших країнах, у тому числі в Україні, де супроводжуються скандалами.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.