Голова УІНП прозвітував за 2018 рік і презентував новий сайт Інституту

100-річчя Української революції 1917–1921 років, 85-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні, 80-ті роковини Великого терору, збереження пам’яті про протести 2013–2014 років, забезпечення функціонування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні, популяризація історії України та подолання історичних міфів – такими були пріоритети діяльності Інституту в 2018-му році.

"В Україні помітне суттєве зростання суспільного попиту на історію. Тому нашим завданням минулого року було задовольнити його якісними популярним продуктом  книгами, виставками, іграми, відео-та аудіо контентом. При цьому ми зосередилися на темах минулого, які в епіцентрі інформаційної війни з Росією. Певні, що поширюючи серед українців історичні знання ми скорочуємо можливості російської пропаганди, обеззброюємо її", — сказав Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович 22 лютого в інформаційній агенції Укрінформ.

У 2018 році Інститут видав 22 книги, брошури та інші інформаційно-просвітницькі матеріали загальним накладом 40850 примірників. Створив 11 комплектів інформаційно-просвітницьких стендів, з них 3 комплекти вуличних виставок та 8 комплектів для експонування у приміщеннях, а також організував експонування в усіх областях України 3-х фотодокументальних виставок.

Водночас Інститут шукає й успішно впроваджує нові методи популяризації історичних фактів, подій і постатей. У 2018 році великий резонанс викликала серія арт-плакатів та настінний календар "Військова еліта Української революції 1917-1921 років".

 Вигляд головної сторінки нового сайт Українського інституту національної пам'яті https://uinp.gov.ua 

Також запущено два освітні ігрові проекти: додаток для смартфонів і планшетів "Українська революція 1917–1921 років" та настільна гра "УПА – відповідь нескореного народу".

Для використання на уроках історії створено 3 відеолекції, присвячені Українській революції 1917-1921 років, Українській повстанській армії та Голодомору 1932-1933 років. Спільно з "Хореєю Козацькою" випущено аудіо-альбом "Пісні Української революції". Для військовослужбовців Збройних Сил України проводяться лекції з історії ХХ століття.

До 85-х роковин Голодомору 1932–1933 років Інститут провів масштабний Міжнародний форум "Україна пам’ятає, світ визнає". До вшанування долучилася світова громадськість в рамках Всесвітньої акції "Запали свічку пам’яті".

Продовжується робота над збиранням спогадів про актуальні події сучасної історії. У рамках проекту "Усна історія АТО" було записано 30 спогадів капеланів-учасників АТО та 55 спогадів учасників АТО та видано збірник спогадів про події АТО "Усна історія російсько-української війни (2014-2018 роки). Вип. 4.".

У рамках проекту "Майдан: усна історія" було записано 16 спогадів родичів Героїв Небесної Сотні та видано збірник спогадів учасників Революції Гідності "Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3. Ч. 2". Книга спогадів про жінок на війні "Дівчата зрізають коси" Євгенії Подобної стала лауреатом престижного рейтингу "Книжка року".

Також минулого року розпочато створення Національної комісії з реабілітації, територіальних органів Інституту та заходи для будівництва Музею Революції Гідності та Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Серед планів на 2019 рік пріоритетними напрямками будуть: вшанування подій та постатей Української революції 1917 – 1921 років, популяризація історії українського державотворення та визвольного руху, заходи на вшанування учасників і подій російсько-української війни, подолання російських історичних міфів, розбудова територіальних органів Інституту, а також Національної та обласних комісій з реабілітації тощо.

Під час звіту Володимир В’ятрович презентував новий сайт Інституту - https://uinp.gov.ua - який розпочав роботу 22 лютого 2019 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.