АНОНС: Лекція "Крим наш. 5 років маніпуляції історією Криму"

Чи правда, що Крим – «споконвіку російська земля», що завжди належала Росії? Чи дійсно кримські татари – «народ-зрадник» і не мають права називатися корінними? Чи насправді Україна не має до Криму жодного стосунку і отримала його 1954 року незаконно? І чи реально 90% кримчан проголосували на референдумі 2014 року за повернення до «рідної гавані»?

Про це і багато іншого говоритиме кандидат історичних наук, публіцист Радіо Свобода і просто кримчанин Сергій Громенко – повідомляє Національний музей історії України.

 

5 років тому Кримський півострів був окупований та анексований Росією. З тих пір ця територія була суттєво укріплена та мілітаризована, перетворившись у буквальному сенсі на невразливий авіаносець. Але фізичною боротьбою за землю Кремль не обмежився.

З метою обґрунтувати свої т.зв. "історичні права" на Крим та виправдати власну агресію Москва раз-у-раз вдається до маніпуляцій з кримською історією.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 23 лютого, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (4 поверх), вул. Володимирська, 2, м. Київ.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.