«Характер гідності». Стартував проект про життя Героїв Небесної Сотні

Це – серія відеороликів, де про загиблих учасників Революції Гідності розповідають їхні рідні і близькі. Це короткі історії про їхнє дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

До п’ятих роковин початку масових розстрілів у центрі столиці громадське об’єднання "Родина Героїв Небесної сотні" та Національний музей Революції Гідності приурочили проект "Характери гідності".

"Я сама родичка загиблого, мій свекор Володимир Станіславович Кульчицький – один із Героїв Небесної Сотні. Мені дуже важливо, щоб пам’ять про них жила, щоб їх знали справжніми, бо час іде, щось стирається з пам’яті, з’являються домисли. Мені дуже хочеться, щоб про них знали так, як про них можуть розповісти найближчі", - говорить автор ідеї, режисерка проекту Дарина Кульчицька.

Наразі вийшло 19 роликів серії, але робота над проектом триватиме.

"За ці п’ять років ми вже поховали 17 батьків Героїв Небесної Сотні. Лише в цьому році – трьох матерів. Вони йдуть, і з ними йдуть їхні спогади. А я хочу якомога більше їх зберегти. Я не можу обіцяти, що зроблю ролики про всіх героїв. Але постараюся зробити якомога більше", - говорить Дарина Кульчицька.

Відеоролики можна побачити за посиланням. Також їх демонструють окремі телеканали України, а також використовуватимуть на заходах закордонні дипломатичні місії України. Весь матеріал, зібраний в процесі підготовки роликів, зберігатиметься в Національному музеї Революції Гідності.

Читайте також:

Алею Героїв Небесної Сотні прикрасили тисячі паперових ангелів

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.