АНОНС: Лекція "Слов'яни та зима: чи легко бути "північним народом"?"

Яким чином слов'яни пристосовувалися до не надто дружнього довкілля розкаже археолог-славіст Євген Синиця у Національному музеї історії України 16 лютого.

Велике розселення слов'ян, що було одним з ключових процесів початку середньовіччя, зазвичай змальовують як героїчну епоху. Це не дивно, адже слов'яни фігурують у повідомленнях тогочасних джерел чи не виключно як зухвалі агресори та вкрай "незручні" супротивники на полі битви.

Та вдалі набіги й доволі гучні перемоги були, насправді, радше епізодами тогочасного слов'янського життя-буття. По поверненні домів на звитяжних вояків чекали звичайні, цілком зрозумілі й сучасній людині, проблеми: як зігріти свої домівки, як прогодувати свої сім'ї протягом тривалої та доволі суворої зими?

 

Відповіді на такі питання найчастіше лишалися "за кадром" писемних джерел, однак чимало "лайфхаків" ранньосередньовічного "слов'янського зимування" здатна висвітлити археологія. Яким чином слов'яни пристосовувалися до не надто дружнього довкілля спробує показати у своїй лекції археолог-славіст Євген Синиця.

16 лютого, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2), 4-й поверх.

Організатори: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії" і Національний музей історії України.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.