АНОНС: Гідроархеологи презентують проект "Борисфен" у Запоріжжі

13 лютого учасники гідроархеологічної експедиції в пониззя Дніпра Дмитро Кобалія і В'ячеслав Зайцев презентують проект "Борисфен" у Запоріжжі.

На початку червня минулого року команда гідроархеологів із Запоріжжя вирушила в експедицію, щоб вивчити корабель, знайдений херсонськими дайверами ще в 1997 році.

Але несподівано вони знайшли не один, а два човни другої половини XVII сторіччя. На борту одного з кораблів вдалося знайти гармату, деякі особисті речі та люльку.

 

А те, що човни лежать буквально в ста метрах один від одного, може свідчити про одну й ту саму історичну подію, скоріш за все, бій з козаками, в який їм довелося вплутатися. Але це поки що гіпотеза. Підтвердити її чи спростувати дослідники планують у своїх наступних експедиціях.

Дослідницько-навчальний проект "Борисфен" створений для дослідження човнів XVII ст. у пониззі Дніпра. Про минулі і майбутні проекти з пошуку затонулих старовинних кораблів і які ще історичні загадки ховаються під товщею води, розкажуть учасники експедиції: керівник дослідницько-освітнього проекту "Борисфен" археолог, завідувач відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Кобалія та історик, археолог, завідуачвй відділу наукової бібліотеки та архіву Національного заповідника "Хортиця" В'ячеслав Зайцев.

13 лютого, середа, 18.30

Місце: книгарня "Є" (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 137).

Організатори: Книгарня "Є" та Національний заповідник "Хортиця.

Контакт: (094) 885 3903.

Вхід вільний.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.