"Виключно особиста позиція". НАН відреагувала на заяву Толочка-старшого

Національна академія наук України відповіла на звернення членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій стосовно проросійської заяви академіка Петра Толочка в Москві в листопаді того року.

Відповідну заяву прес-служба НАНУ оприлюднила 7 лютого на сторінці у "Фейсбуці".

У заяві відзначили, що Петро Толочко – "знаний український історик-медієвіст, археолог, у науковому доробку якого чимало фундаментальних праць з історії та археології давнього Києва, проблем історії східних слов’ян, українського середньовіччя".

Водночас, за словами авторів документа, науковій спільноті України добре відома власна особлива позиція Толока-старшого з низки складних питань етногенезу, історії України нової та особливо – новітньої доби, а громадськості – політичні погляди, які він висловлює публічно.

Прес-служба зазначила, що оскільки у своїх виступах Петро Толочко не робив жодних заяв від імені Президії Національної академії наук України або НАН уцілому не робив, представляв він виключно особисту позицію.

Відповідно, Академія наук підкреслює, що "громадянська і політична позиція академіка НАН України П. П. Толочка є справою його особистих переконань і сумління та не відображає позицію Президії НАН України та Академії в цілому".

Нагадаємо, почесний директор Інституту археології НАН України доктор історичних наук, професор Петро Толочко взяв участь у відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору 1 листопада 2018 року в Державному Кремлівському палаці в Москві за присутності президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила. 

У своєму виступі  він заявив, зокрема: "Я вважаю себе часткою Русского міра".

29 січня 2019 року члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій звернулися до президента Національної академії наук Укранїни Бориса Патона з проханням прокоментувати проросійський виступ академіка Петра Толочка.

Як відомо, доктор історичних наук, професор Петро Толочко є почесним директором Інституту археології НАН України, іноземним членом Російської академії наук, а також членом президії Всесвітнього російського народного собору. Раніше він очолював Інститут археології (1987—2017), займався дослідженнями походження східних слов’ян, історії Київської Русі та середньовіччя. З 2005 року Петро Толочко очолював Партію Політики Путіна. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.