Рада таки визначилася з новою назвою Дніпропетровської області

Народні депутати проголосували за те, щоб внести до порядку денного десятої сесії Верховної ради і направити до Конституційного суду законопроект щодо внесення змін до статті 133 Конституції України щодо перейменування Дніпропетровської області (№9310-1) на Січеславську.

За відповідне рішення віддали свої голоси 240 парламентарів – повідомляє Українська Правда.

 

Всього у Раді було два законопроекти 9310, ініційований президентом Петром Порошенком, щодо перейменування Дніпропетровської області у Дніпровську, а також проект закону №9310-1 щодо перейменування у Січеславську область, поданий рядом народних депутатів.

Більшість виступаючих нардепів закликали голосувати саме за перейменування у Січеславську область. Представники фракції "Блок Петра Порошенка" наголошували, що голосувати треба за два законопроекти, оскільки свій проект закону про перейменування у Дніпровську область президент вніс після того, як у листопаді 2018 року було провалено голосування за назву " Січеславська".

Спікер парламенту Андрій Парубій також закликав голосувати за обидва документи, зазначивши, що це не заборонено законом.

Проте голосів за законопроект щодо перейменування Дніпропетровської області у Дніпровську не набралося. За це проголосували всього 144 нардепи, із необхідних 226.

Згідно з процедурою, законопроект про внесення змін до Конституції України може бути розглянутий Верховною Радою тільки за наявності висновку Конституційного суду щодо відповідності ініціативи вимогам ст. 157 і 158 Основного закону.

Після отримання висновків КС парламент може ухвалити в першому читанні такий законопроект не менше, ніж 226 голосами.

І лише на наступній черговій сесії, Верховна Рада може голосувати за нього для прийняття в цілому. Для цього потрібно не менше 300 голосів парламентаріїв. Така процедура встановлена Конституцією України.

Читайте також:

Кропивницька область — так, Січеславська — ні. Результати голосування у Верховній Раді

Січеславська – ТАК! Активісти нагадали депутатам, хто такий Петровський? ФОТО

"Декомунізувати не можна залишити". Дніпропетровська чи Січеславська?

Дмитро Яворницький. "Козацький Батько" з Січеслава-Дніпра

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.