У Національному історичному музеї відкрилась виставка до 90-річчя ОУН. ФОТО

4 лютого в Національному музеї історії України відкрилася виставка «Зродились ми великої години», приурочена до 90-ліття створення Організації Українських Націоналістів.

Саме у ці дні 90 років тому у Відні завершив роботу перший Конгрес, який оголосив про створення ОУН – організації, яка стала символом безкомпромісної боротьби за утвердження у світі незалежної держави Україна – повідомляє УІНП.

В експозиції можна побачити унікальні експонати, збережені протягом років у діаспорі і передані в 90-х роках Фундації імені Олега Ольжича останнім президентом УНР в екзилі Миколою Плав’юком.

Серед них – вінчальне свідоцтво, рукописи та особистий блокнот голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, чернетка тексту гімну ОУН "Зродились ми великої години", особисті речі видатних учасників українського національно-визвольного руху Володимира Мартинця, Юліана Головінського та інших, відзнаки ОУН, світлини, періодичні видання того часу. Багато експонатів на широкий загал демонструється вперше.

 Фото: УІНП

Історичні раритети доповнені виставковими стендами, які розповідають історію створення ОУН, біографії відомих діячів руху, Карпатську Україну та інші історичні події. Центральною фігурою виставки є воскова скульптура Євгена Коновальця, надана Музеєм становлення української нації.

Фото: УІНП

 

"Відкриття цієї виставки – це свідчення того, як змінюється час. Колись ми про ОУН читали в зошитах потайки і потайки розповідали про це лише тим, кому можна було довіряти. А зараз ми сміливо розміщуємо на роботі, вдома, в автомобілях червоно-чорний прапор і пишаємося тим, що ми це робимо свідомо, вільно і відкрито.

Ця виставка – це данина пам’яті тим націоналістам, які пробуджували свідомість усіх, хто мав гуртуватися навколо великої української ідеї", - зазначила на відкритті директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.

 Фото: УІНП

На відкриття виставки завітав і віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко. "Навіть сьогодні потрібно мати певну мужність і власну позицію, щоб організовувати такі виставки. Це стосується і історії ОУН, і Української повстанської армії, і загалом українського визвольного руху.

Багато хто з нас пам’ятає, як "бандерівцями", ОУН, іменами Бандери, Стецька, Коновальця лякали людей. Це було найстрашніше, що можна було собі уявити. Так діяла радянська пропаганда, так продовжує діяти російська. Для них ми всі "бандерівці", бо любимо і шануємо українське.

Але зараз, дякуючи зусиллям багатьох чесних людей, ім’я бандерівців, ім’я Степана Бандери відновлені не лише в людській пам’яті, але й на законодавчому рівні", - зазначив Кириленко, додавши, що однією з інституцій, яка на державному рівні сприяє відновленню історичної правди про ОУН та український визвольний рух загалом, є Український інститут національної пам’яті.

 Фото: УІНП

"ОУН стала одним із найуспішніших організаційних проектів у ХХ столітті. Це організація. Яка змогла успішно протистояти і польській, і німецькій, і радянській окупаційним системам. Це організація. Яка змогла в часи Другої світової війни розгорнути свою діяльність по всій території України. Включно з Кримом та Донбасом.

Це організація, яка зуміла розгорнути свої ланки уже в часи після Другої світової війни по всьому світу, де жила українська діаспора. І це організація, яка дала дуже важливий урок для сучасності: питання боротьби за свободу не може бути питанням якихось компромісів.

Ця організація показала, що лише безкомпромісна боротьба за свободу може дати перемогу в цій боротьбі", - підкреслив у своєму виступі Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Фото: УІНП

Також у відкритті виставки взяли участь відомий історик, голова Правління Фундації імені Олега Ольжича Сергій Кот, куратор виставки, завідувач відділу "Музей української революції 1917-1921 рр" НМІУ Олександр Кучерук та історик, одна з організаторок вставки Аліна Понипаляк. Для журналістів та гостей відкриття Олександр Кучерук провів першу екскурсію.

Виставка працюватиме близько місяця.

Організатори виставки: Національний музей історії України та Фундація імені Олега Ольжича за участю Музею становлення української нації.

Читайте також:

Порушення конспірації. Як почалася історія ОУН

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.