Центральний османський архів відкрив українським історикам середньовічні реєстри — сходознавець

Українські науковці отримали змогу працювати у турецьких архівах, що дає можливість вивчати документи, які стосуються українсько-турецьких відносин та історії України, з першоджерел.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла філолог-сходнознавець, викладач Стамбульського університету Ірина Дрига.

"Центральний османський архів розкрив нам середньовічні реєстри  "джиз’є", що проливають нове світло на історію населення приазовських степів. Підготовка та отримання Томоса полегшила доступ до фондів Вселенського Патріархату з рідкісними пам’ятками лексикографії" повідомила науковець.

Доцент Ірина Дрига — філолог-сходознавець, викладач Стамбульського університету

Вона також розповіла, що в науковій роботі українцям допомагають недоступними в Україні джерелами та консультаціями інші наукові та освітні осередки, зокрема інститут Тюркіят Стамбульського університету, Центр грецької культури при консульстві Греції та Німецький інститут в Стамбулі.

Проте, за словами Дриги, відділенню української мови та літератури кафедри слов’янських мов та літератур факультету літератури дуже не вистачає історичної бібліотеки.

"А ще більше ми потребуємо зараз текстів української літератури, починаючи від Літопису руського та галицько-волинського до бібліотеки української літератури ХХІ ст. Мріємо про серію "Бібліотека української літератури", що виходила з 1982 року. Крім далеко не всіх творів Тараса Шевченка, Лесі Українки та Ліни Костенко, немає допоки практично нічого"поскаржилася викладач.

На згаданому відділенні української мови та літератури навчаються понад 40 студентів. Фахова програма передбачає, окрема, курс давнього періоду історії й культури України.

Нагадаємо, колишнього директора Державного архіву Чернівецької області засудили на 5 років позбавлення волі зі звільненням від покрання через важку хворобу.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.