Директора Чернівецького облархіву засудили на 5 років

5 років позбавлення волі 29 січня призначив суд колишньому керівнику Державного архіву Чернівецької області.

До кримінальної відповідальності архівіста притягнули за хабар, повідомляє ZIK із посиланням на прес-службу Управління СБУ в Чернівецькій області.

Хабарника затримали в серпні 2017 року в робочому кабінеті під час отримання майже 1300 євро від місцевого мешканця. Як свідчать матеріали кримінальної справи, посадовець систематично стягав плату за видачу громадянам архівних довідок про їх народження на території області. 

Момент затримання хабарника. Фото: acc.cv.ua

Суд визнав посадовця винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу ("Одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище").

Але, як з'ясували журналісти інформагенції АСС засуджений екс-архівіст не потрапиь за ґрати.

"Суд вирішив на підставі ч.2 ст.84 КК України (через важку хворобу) звільнити чоловіка від від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років", - йдеться у судовому рішенні, опулікованому в Єдиному державного реєстру судових рішень.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.