З-під найвищої статуї світу виганяють крокодилів

Індійська влада забирає 300 крокодилів із водосховища поруч із найвищою статуєю у світі, щоб туди могли сідати гідролітаки з туристами.

Триметрових рептилій заганяють у металеві клітки та відвозять в інше місце, повідомляє Бі-Бі-Сі.

182-метрову статую на честь державного й політичного діяча Індійського національного конгресу Сардара Пателя відкрили в штаті Гуджарат у жовтні 2018 року. Статуя швидко стала популярним місцем для відвічувачів.

 Статуя удвічі більша за статую Свободу у Нью-Йорку. Фото: AFP

Але залізничне сполучення між місцевістю, де встановлений пам’ятник, та іншими містами відсутнє, тож туристи добираються автобусами.

За словами місцевого урядовця лісової охорони Анурадхи Саху, розпорядження про переміщення крокодилів видав уряд штату "з міркувань безпеки через зростання потоку туристів".

Таке рішення викликало критику з боку захисників природи. Директор Громадського центру науки Джитендра Гавалі називає рішення уряду приьрати крокодилів порушенням законодавства про захист дикої природи.

"Уряд порушує їхній ареал та піддає їхні життя ризику", — говорить д-р Гавалі.

Нагадаємо, "Статую єдності" в образі "архітектора незалежної Індії" Валлабхаї "Сардара" Пателя (1875—1950) відкрили 31 жовтня 2018 року неподалік м. Навагам у штаті Гуджарат. На реалізацію проекту владі та архітекторам знадобилося близько п'яти років. Вартість статуї склала $ 430 млн.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.