Найвищу статую у світі встановили на честь "архітектора незалежної Індії"

Найвищу статую у світі офіційно відкрив прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді 31 жовтня. Розроблена у співробітництві з Michael Graves Architecture & Design, Статуя єдності досягає 182 м в висоту, що майже в два рази перевищує висоту американської Статуї свободи.

У самому монументі відображено образ Сардара Пателя, державного й політичного діяча Індійського національного конгресу, який доклав великих зусиль для збереження цілісності республіки. Пателя, який помер в 1950 році, називають "архітектором незалежної Індії", передає сайт HIS.

 Усі фото: his.ua
 

Статую було встановлено недалеко від міста Навагам у штаті Гуджарат. На реалізацію проекту владі та архітекторам знадобилося близько п'яти років.

Конструкція монумента складається з двох композитних бетонних циліндричних конусів, оточених сталевою рамою. На цій рамі тримається зовнішнє облицювання монумента. Оглядова галерея, що стала частиною об'єкта, відкриває вид на дамбу гідроелектростанції Сардар Саровар і прилеглі гірські хребти.

 

Крім оглядової галереї, що знаходиться на висоті 152 м, до монументу примикає комплекс з центром для відвідувачів і садом. Архітектори з Michael Graves Architecture & Design розробили мережу доріг, що з'єднують монумент з місцевими поселеннями.  

ДОВІДКА:

Валлабхаї Патель (1875—1950) — індійський політичний і держвний діяч, адвокат, борець за незлаженість Індії. Послідновник Махатми Ганді, один із лідерів партії Індійський національний конгрес. Перший міністр закордонних справ та заступник прем’єр-міністра незалежної Індії (1947—1950).

Доклав зусиль для того, щоб усі індійські штати, які перебували під владою Великої Британії, ввійшли в новостворену Індійську республіку. Співавтор конституції держави.

Під час індо-пакистанської війни 1947 року фактично виконував обов’язки головнокомандувача армії. За свої заслуги отримав від народу Індії почесне прізвисько "Сардар" ("Вождь").

Нагадуємо, Президент України відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипломатичної місії УНР у Стамбулі в 1919-1922 роках

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.