29 січня 1918

Гурт "Гайдамаки" випустив "чоловічий" саундтрек до фільму "Крути 1918". ВІДЕО

Учора рок-група "Гайдамаки" презентувала кліп на пісню "Чорна Рілля", яка стала додатковим саундтреком до фільму “Крути 1918”.

Про це "Історичній правді" повідомила команда фільму "Крути 1918".

"Чорна Рілля" – сучасна рок-версія давньої козацької думи. За словами музикантів, у житті справжнього чоловіка настає час, коли він, захищаючи свою кохану жінку, родину або державу, стикається віч-на-віч зі смертю, без жодних сценаріїв та прикрас.

"Мені сподобався цей трек, як тільки я його почув, – говорить продюсер фільму "Крути 1918" Андрій Корнієнко. – Старовинна українська пісня в сучасному аранжуванні зазвучала досить потужно та цікаво. А автентичні українські інструменти в руках класних музикантів роблять трек по справжньому чесним".

Гурт Гайдамаки самостійно створив кліп – від ідеї до режисури. Зйомки відбувалися на Київському морі. Погода сприяла красі кадру – у 20-градусний мороз крига намертво скувала поверхню води.

"Безкрайній крижаний простір мав бути метафорою чистоти та вічності, у яку відійшли душі героїв, що полягли у нерівній битві під Крутами", – додав лідер гурту Гайдамаки Олександр Ярмола.

 

Нагадаємо, історичний екшн "Крути 1918" снятий за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го року. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене "червоними" агентами.

Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти 4-тисячного добре озброєного війська.

Створенний за підтримки Держкіно фільм "Крути 1918" виходить в широкий прокат 7 лютого.

Як повідомлялося, в Івано-Франківську відкрили  пам'ятну дошку видатному українському воєначальнику, полковнику армії УНР Петру Болбочану.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.