У будинку Центральної Ради відновлять кабінети Грушевського і Винниченка

В проект реставрації історичного будинку Центральної Ради, який знаходиться у Києві за адресою вул. Володимирська 57, будуть внесені зміни. Завдяки громадськості та широкому розголосу навколо проекту, київська влада готова доопрацювати проект для розширення експозиції музею.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

17 січня 2019 року відбулося перше засідання робочої групи з узгодження архітектурно-планувальних рішень. Метою роботи групи є збереження та розвиток експозиції Музею Української революції 1917 – 1921 років.

Йдеться про відновлення кабінетів голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського та першого голови уряду УНР Володимира Винниченка.

За результатами обговорення група рекомендувала КП "Житлоінвестбуд – УКБ" та генеральному проектувальнику ТОВ "АР Група" внести зміни до проекту реставрації Київського міського будинку учителя.

Доопрацювання проекту забезпечить збереження існуючої експозиції Музею та її розширення згідно з Указом Президента від 22 січня 2016 року №17/2016, розпорядженням Кабінету Міністрів України з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року від 26 жовтня 2016 р. № 777-р та протокольним рішенням Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років та вшанування памʼяті її учасників від 22 грудня 2018 року.

Український інститут національної памʼяті стоїть на позиції збереження існуючої експозиції музею та її розширення за рахунок відновлення кабінетів М. Грушевського та В. Винниченка у меморіальній зоні будівлі. Як зазначає головний спеціаліст відділу музейної справи Наталка Іванченко:

"Меморіальний простір історичної будівлі Центральної Ради зберігає дух епохи відродження української державності початку ХХ століття. Будинок є нагадуванням про 100-річчя українського державотворення, місцем памʼяті, що активує значимі для української ідентичності спогади: про перший український парламент та уряд у ХХ столітті, знакові Універсали Центральної Ради і центр державності, за який точились бої в січні 1918 року. Розширення експозиції Музею до сотої річниці подій Української Революції має всі підстави бути реалізованим".

Водночас, Інститут акцентує увагу на тому, що наразі залишається невирішеним питання пролонгації договору оренди з Музеєм, строк дії якого завершується у лютому цього року.

 

Довідково:

Указом Президента України № 17/2016 від 22.01.2016 "Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 197 – 1921 років" вшанування вищезазначених подій визначено одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017 – 2021 роки.

Згаданим Указом Президента, а також розпорядженням Кабінету Міністрів від 26.11.2017 №777-р "Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року", зокрема, передбачено розширення сучасної експозиції Музею Української революції 1917 – 1921 років Національного музею історії України та відтворення меморіальних кабінетів Голови Української Центральної Ради М.Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В.Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради.

Навесні 2017 року у звʼязку із розпорядженням Київської міської державної адміністрації "Про реставрацію Київського міського будинку вчителя, що розташований на вул. Володимирській, 57 у Шевченківському районі" від 10.04.2012 №583 Музей Української революції 1917 – 1921 років був повідомлений Департаментом комунальної власності м.Києва про необхідність звільнення займаного ним приміщення у зв’язку із проведенням реставрації.

Проте, відкритої презентації проекту реставрації історичної будівлі Української Центральної Ради не відбувалося.

На виконання протокольного рішення Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування памʼяті її учасників 28 грудня 2018 року відбулася відкрита презентація проекту реставрації за участі Міністра культури України Євгена Нищука.

Проект був розроблений під створення музейної зони без врахування необхідності збереження меморіальної зони кабінетів М.Грушевського та В.Винниченка.

За результатами презентації та проведеної наради під головуванням Міністра було прийнято рішення створити робочу групу із залученням представників Міністерства культури, Українського інституту національної памʼяті, КМДА, Музею Української революції для узгодження архітектурно-планувальних рішень.

Читайте також:

Кучерук: Реконструкція будинку Центральної Ради може знищити пам'ятку державотворення

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.