Волинський Шацьк хочуть виключити з переліку історичних населених місць України

Депутати Шацької ОТГ, що у Волинської області, проголосували за виключення Шацька зі списку історичних населених місць України.

Це сталося 10 січня на сесії Шацької селищної ради, повідомляє видання "Бізнес. Район"..

Перебування Шацька серед історичних населених місць України створює проблеми для міста, говорить головний спеціаліст відділу землекористування, охорони навколишнього середовища та архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету селищної ради Сергій Гірич.

Наприклад, окрім генерального плану міста необхідно буде розробляти архітектурний опорний план, вартість якого наближається до вартості генерального.

Фірму, яка могла б розробити такий план Гірич не може знайти вже два місяці. Поки він не буде розроблений архітектор не дасть дозволу на нове будівництво або реконструкцію, згідно новими державно-будівельними нормами від 1 січня 2019 року.

Селищні депутати ухвалили звернення до управління культури Волинської обласної адміністрації, щоб воно звернулося до Міністерства культури, у чиїй компетенції є виключення населеного пункту зі списку історичних місць.

На думку Гірича, до списку Шацьк міг потрапити помилково через пам’ятку архітектури місцевого значення, яка розташована в урочищі Сад. Але вона розташована за межами селища, тож як Шацьк потрапив до переліку. достеменно невідомо.

ДОВІДКА:

Історичне населене місце — це місто, селище чи село, яке зберегло повністю або частково свій історичний ареал з об'єктами культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку. Список таких місць затвердила Верховна Рада 2001 року.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.