Найбагатше старовинне поховання на схід від Вісли знайшли в Польщі

Польські археологи відкрили найбагатшу старовинну гробницю на східному березі Вісли. З огляду на кількість скарбів у похованні, його умовно охрестили "могилою князя".

Про це повідомляє ZIK із посиланням на Polska Agencja Prasowa.

Знахідку виявили ще влітку 2018 року на території Мазовецького воєводства, проте науковці зберігали відкриття в таємниці, аби гробницю не розграбували до кіцня досліджень. З тої самої причини не називають і точного місцезнаходження гробниці. 

"Відкрите нами поховання є найбагатшим доісторичним похованням, виявленим на схід від Вісли", – вважає доктор Анджей Шела з Інституту археології Варшавського університету.

Він зазначив, що поховання датують рубежем І-ІІ століть нашої ери.

Археологи не були першими, хто натрапив на поховання, однак, попри це, у гробниці залишилося багато безцінних артефактів: фрагменти бронзових посудин, бронзові шпори інкрустовані сріблом, металеві пряжки для пояса і навіть золотий перстень. Остання знахідка, на думку науковців, вказує на високий соціальний статус покійника.

"У могилі було також чотири роги, які використовували, як посудини для пиття. Від них залишилися прекрасне бронзове окуття. Двоє з них вінчали прикраси у вигляді голів биків. Це абсолютно унікальні знахідки", – підкреслив Анджей Шела.

Він додав, що тільки справді багата людина могла дозволити собі такий посуд для пиття, тому що зазвичай тоді використовували прості глиняні чашки.

На жаль, скелет покійника до нашого часу не зберігся. Але з огляду на розміри поховальної камери – вона була довжиною 4 м і шириною 2 м – археологи припускають, що в могилі було поховане тіло, а не урна із попелом, що було найбільш поширеною на той час практикою.

"Такі багаті могили з перших століть нашої ери також рідкісні і на захід від Вісли. Ми знаємо їх не більше, ніж кілька. Тому це справді унікальна знахідка", – підкреслив археолог і додав, що поруч із "могилою князя" археологи також виявили скарб срібних римських монет.

Як повідомлялося, у Німеччині науковці ідентифікували середньовічну черницю-художницю за частками фарби на зубах

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.