АНОНС: Дискусія "Роль медіа під час Революції Гідності"

Учасники-репортери, стрими, нові формати телевізійних шоу та чимало інших нюансів роботи ЗМІ обговорять учасники дискусії "Роль медіа під час Революції Гідності" цієї суботи, 19 січня, у Мистецькому арсеналі.

"Попити чаю на майдані" – з цієї фрази, написаної журналістом у соцмережі, все почалося. А далі? Як поширювалася інформація про те, що відбувалося на центральній площі столиці? Яку роль відіграли у революції медіа – традиційні та новітні? Де межа між активізмом та заангажованістю? Якою є роль журналістів під час буремних подій? 

 

Учасники дискусії:

Настя Станко – журналістка hromadske.ua

Ян Доброносов – фотограф, незалежний кореспондент

Модеруватиме розмову менеджер освітніх програм Мистецького арсеналу, тренер із медіаграмотності Марина Кафтан.

Виставка сучасного мистецтва "Революціонуймо" – це міжнародний проект-дослідження, в якому понад 30 сучасних митців та мистецьких груп із 15 країн мовою інсталяції, живопису, мультимедій, перформансу, відео та фото документацій, говорять про події революцій, аналізують їх як суспільне явище й досліджують роль митця і музею в осмисленні історичних моментів.

Особистий, критичний і ретроспективний погляд фокусується на особливій історичній події – Революції Гідності в Україні, яка стала унікальним досвідом українців, коли в перші десятиріччя 21 століття хвиля протестних рухів та революцій прокотилася світом, сигналізуючи про те, що наявний суспільний устрій переживає кризу й світ потребує змін.

У Мистецькому арсеналі виставка "Революціонуймо" триває до 27 січня 2019 року.

19 січня, субота, 16.00

Місце: Мистецький арсенал (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Організатори: Мистецький арсенал та Національний музей Революції Гідності.

Вхід за квитком на виставку "Революціонуймо".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.