Радянських дисидентів і сучасних в'язнів Кремля згадали на "Вечорі різдвяних Василів"

12 січня в колонній залі КМДА зібралася українська громада на традиційний Вечір Різдвяних Василів, який започаткував у 1989 році філософ, дисидент, письменник Євген Сверстюк.

12 січня в Україні випадає День політв’язня. Саме у цей день 1972 року розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва. Буквально за кілька днів були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Іван Гель, Ірина Стасів-Калинець та інші.

Вечір Різдвяних Василів, який на початках заповідався як вечір пам’яті українських поетів, що народилися на Різдво або біля нього (звідки й назва): Василя Чумака, Василя Елана-Блакитного, Василя Симоненка та Василя Стуса, з часом перетворився на філософську розмову про феномен "прямостояння" та вміння лишатися собою за будь-яких обставин, кидаючи виклик системі.

 

Цього року вечір мав свій символічний підзаголовок: "історія від шістдесятників до Сенцова". І згадували учасники вечора не лише про минуле, але й про сьогодення, проводячи паралелі методів роботи НКВД-КГБ та російської ФСБ.

Спогадами поділилися дисиденти Василь Овсієнко та Микола Горбаль, відомий журналіст, колишній керівник української редакції радіо "Свобода" Богдан Нагайло. А актриса Римма Зюбіна прочитала фрагменти "Рассказов" Олега Сенцова.

Просто на сцені виникла пропозиція перекласти цю збірку українською, і видавництво "Кліо" відгукнулося на неї. Щиру атмосферу вечора підтримали виступи гурту "Дай Боже", які щедрівками та віншуваннями нагадало про наближення Щедрого Вечора, лауреатів премії Василя Стуса сестер Тельнюк, Ігоря Жука, Ольги Голуб та Тараса Компаніченка.

У рамках вечора проходила акція підтримки сучасних політв’язнів – кожен охочий міг підписати різдвяну листівку, яку організатори акції обіцяли відправити до місць утримання українців та полонених моряків. Усього було підписано більше сотні привітань.

 

"Ці листи – вони важливі і тим, хто пише, і тим, кому вони адресовані. Вони дають відчуття, що ми всі єдині, що їх не кинули, про них пам’ятають, за них переживають і роблять усе, щоб вони повернулися додому. І дуже хочеться, щоб вислів "український політв’язень" у 2019 році став історією", - зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Організаторами вечора виступили Український Інститут національної пам’яті, Видавництво "Кліо", Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.