Науковці ідентифікували середньовічну черницю-художницю за частками фарби на зубах

Чудернацька звичка облизувати кінчик пензля дозволила вявити нове свідчення про життя художниці через 900 років після її смерті.

Науковці Інституту Макса Планка виявили частки синьої фарби на зубах середньовічної черниці з Німеччини. Найімовірніше, фрагменти рідкісного пігменту ляпісу-лазурі відклалися на зубах через те, що черниця торкалася кінчика пензля язиком.

З дослідження, опублікованого в журналі Science Advances, випливає, що це свідчить про більшу залученість жінок в оздоблення священних текстів, ніж ввважалося раніше, повідомляє "Бі-Бі-Сі".

Предметом дослідження вчених було здоров’я та харчування в середні віки. Вони розпочали з вивчення скелетів тіл у середньовічному монастирі Дальхайм у Німеччині.

Фундамент церкви при жіночому монастирі в Дальхаймі

Дослідники аналізували зубний камінь – власне зубний наліт, який кам’яніє на зубах протягом життя. Дослідження зубів одного з об’єктів дали змогу зробити висновки про те, що вона їла.

Метод радіовуглецевого датування показав, що жінка жила між 997 і 1162 роками і померла у віці 45-60 років. Автори дослідження стверджують, що вона була типовою з усіх поглядів, за винятком того, що прилипло до її зубів.

У зразках її зубного каменю виявилися сотні крихіних синіх часток. Урешті-решт, учені зрозуміли, що мають справу з лазуритом, рідкісним і дорогим пігментом, який походить з одної гори в Афганістані.

Ляпіс подрібнюють на порошок і змішують, щоб отримати ультрамарин – яскраво-синій колір, який не могли дозволити собі навіть такі митці, як Мікеланджело.

Збільшені часточки лазуриту, вкраплені в зубний наліт

Пігмент використовували в середньовічній Європі для оздоблення найцінніших релігійних рукописів.

"З огляду на те, як пігмент локалізований у її роті, ми зробили висновок, що найімовірніше вона сама малювала цим пігментом та під час роботи облизувала кінчик пензля", – говорить Моніка Тромп з Інституту Макса Планка у Єні.

Науковці кажуть, що тільки писарям та художникам виняткових здібностей могли довірити користування таким цінним пігментом.

Відкриття свідчить про те, що жінки відігравали значно важливішу роль у переписуванні та оздобленні рукописів у ті часи, ніж вважалося досі.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.