Науковці ідентифікували середньовічну черницю-художницю за частками фарби на зубах

Чудернацька звичка облизувати кінчик пензля дозволила вявити нове свідчення про життя художниці через 900 років після її смерті.

Науковці Інституту Макса Планка виявили частки синьої фарби на зубах середньовічної черниці з Німеччини. Найімовірніше, фрагменти рідкісного пігменту ляпісу-лазурі відклалися на зубах через те, що черниця торкалася кінчика пензля язиком.

З дослідження, опублікованого в журналі Science Advances, випливає, що це свідчить про більшу залученість жінок в оздоблення священних текстів, ніж ввважалося раніше, повідомляє "Бі-Бі-Сі".

Предметом дослідження вчених було здоров’я та харчування в середні віки. Вони розпочали з вивчення скелетів тіл у середньовічному монастирі Дальхайм у Німеччині.

Фундамент церкви при жіночому монастирі в Дальхаймі

Дослідники аналізували зубний камінь – власне зубний наліт, який кам’яніє на зубах протягом життя. Дослідження зубів одного з об’єктів дали змогу зробити висновки про те, що вона їла.

Метод радіовуглецевого датування показав, що жінка жила між 997 і 1162 роками і померла у віці 45-60 років. Автори дослідження стверджують, що вона була типовою з усіх поглядів, за винятком того, що прилипло до її зубів.

У зразках її зубного каменю виявилися сотні крихіних синіх часток. Урешті-решт, учені зрозуміли, що мають справу з лазуритом, рідкісним і дорогим пігментом, який походить з одної гори в Афганістані.

Ляпіс подрібнюють на порошок і змішують, щоб отримати ультрамарин – яскраво-синій колір, який не могли дозволити собі навіть такі митці, як Мікеланджело.

Збільшені часточки лазуриту, вкраплені в зубний наліт

Пігмент використовували в середньовічній Європі для оздоблення найцінніших релігійних рукописів.

"З огляду на те, як пігмент локалізований у її роті, ми зробили висновок, що найімовірніше вона сама малювала цим пігментом та під час роботи облизувала кінчик пензля", – говорить Моніка Тромп з Інституту Макса Планка у Єні.

Науковці кажуть, що тільки писарям та художникам виняткових здібностей могли довірити користування таким цінним пігментом.

Відкриття свідчить про те, що жінки відігравали значно важливішу роль у переписуванні та оздобленні рукописів у ті часи, ніж вважалося досі.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.