АНОНС: Лекція: Київські адреси Розстріляного відродження

Трьом найяскравішим постатям «Розстріляного відродження»: Євгену Плужнику, Валеріану Підмогильному і Григорію Косинці, трьом найближчим друзям в колі літераторів, присвячується ця лекція. Вони безмежно любили Київ…

Про це повідомляє "Киевский КОД".

 

Доба Українського Ренесансу припадає на період, коли столицею радянської України був Харків. Мистецька богема потягнулася туди.

Проте не всі митці уподобали нову столицю. Багатьом більше до душі та для творчості припав стародавній сивий Київ. І вони залишилися. Тут розквітнув їхній талант і кохання, вони стали свідомими, успішними і щасливими. Тут їхнє життя перетворилося на пекло. Тут вони отримали вирок і ступили на шлях у вічність…

"Ми вирушимо у віртуальну екскурсію Києвом 20-х і 30-х років. Ви дізнаєтесь, в яких будинках жили письменники, якими вулицями ходили, де і з ким збиралися і спілкувалися, як виглядали їхні оселі, де відбувалися найважливіші події їхнього життя.

Ви побачите Київ – місто початку минулого сторіччя очима самих письменників та їх героїв. Ви дізнаєтесь про останні дні життя письменників у Києві із спогадів їхніх дружин, друзів та агентурних донесень, що зберігаються в архівах СБУ" - повідомляють організатори.

Окрема сторінка – дружини письменників, музи митців за життя та берегині їхньої творчості і пам'яті після загибелі.

Лектор: Алла Бондаренко

Час: 13 січня, неділя, 13:00

Місце: Контрактова площа, 7, Київ

Вартість: 170 грн (150 грн для власників карти КОД), квитки за телефонами 063 923 82 23, 098 609 3352

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.