У Німеччині судять викрадачів 100-кілограмової золотої монети

В Берліні у четвер, 10 січня, розпочався процес у справі викрадення з місцевого музею золотої монети вагою в 100 кг.

Про це повідомляє Бабель з посиланням на Deutsche Welle.

Фото: Wikimedia Commons

У крадіжці підозрюють чотирьох чоловіків віком від 20 до 24 років. Троє з них, які є громадянами Німеччини, належать до родинного клану арабського походження.

Адвокати заперечують причетність підозрюваних до злочину та заявляють, що розслідування поліції "не дало жодного переконливого доказу" такої причетності.

У березні 2017 року з берлінського музею Боде викрали майже 100-кілограмову золоту монету під назвою "Великий кленовий лист" із зображенням британської королеви Єлизавети ІІ. За тодішньою ціною золота монета коштувала щонайменше 3,75 млн євро. Її колекційна вартість значно вища.

За даними слідства, викрадачі ймовірно проникли до музею вночі через вікно, розбили вітрину, де перебувала монета, та на візку довезли її до автомобіля, на якому втекли.

Один з підозрюваних працював у фірмі, що забезпечувала охорону музею. Він заздалегідь провів розвідку на місці злочину та дав викрадачам поради.

Як пише DW, cлідів вкраденої монети досі не знайшли. Слідчі підозрюють, що монету розрізали на шматки і продали. Коштовна монета належала відомому в Україні німецькому бізнесмену Борису Фуксману.

Читайте також:

У Великій Британії музиканти відтворили звуки закінчення Першої світової

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.