АНОНС: Вечір Різдвяних Василів: історія від шістдесятників до Сенцова

У Києві запрошують на Вечір Різдвяних Василів, який був започаткований дисидентом та філософом Євгеном Сверстюком.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Щороку в січні вже традиційно відзначають Свято Різдвяних Василів, збирають особливих гостей та згадують Стуса, Симоненка, Чумака, Еллана-Блакитного, які народилися у ці різдвяні дні.

На 12 січня в Україні випадає День політв’язня. Саме у цей день 1972 року в Україні розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва. Буквально за кілька днів були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Іван Гель та інші.

Історія повторюється. У російських тюрмах Різдво за ґратами зустрічають близько 70 політв’язнів та 24 військовополонені українські моряки. Ще більше сотні перебувають у підвалах окупованого Кремлем Донбасу. І тепер уже звичайний кримський фермер Володимир Балух демонструє те, що Василь Стус називав по життю "прямостоянням".

"Система давно і успішно перемелює ось таких людей… Якби я наступив на горло власній пісні, забув свої принципи, то для того, щоб не сидіти в тюрмі, було досить визнати свою провину, морально зламатися… Я не хочу, щоб колись мої нащадки, діти всієї України, дорікнули мені в тому, що я десь проявив слабкість" (із останнього слова на суді Володимира Балуха).

У вечорі візьмуть участь лауреати Премії імені Василя Стуса: Голова Українського інституту національної пам’яті, історик Володимир В’ятрович, правозахисниця Олександра (Леся) Матвійчук, Тарас Компаніченко та гурт "Хорея Козацька", фольклорно-етнографічний гурт "Дай Боже", виконавиця співаної поезії Олена Голуб, бард Ігор Жук та інші.

На заході також будуть представлені: автобіографічна книга історика дисидентського руху Василя Овсієнка "Життя як покута" та книга Георгія Касьянова "Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 60-80-х років XX століття", підготовлені видавництвом "Кліо" до цьогорічного Дня українського політв’язня.

Усі охочі можуть прямо на вечорі підписати різдвяну листівку заручникам Кремля, яку обов’язково передадуть адресатам організатори.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, видавництво "Кліо", Український ПЕН, Центр громадянських свобод.

Час: 12 січня, субота, 17.00

Місце: Колонна зала Київської міської ради, вул. Хрещатик, 36

Вхід вільний

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.