АНОНС: Вечір Різдвяних Василів: історія від шістдесятників до Сенцова

У Києві запрошують на Вечір Різдвяних Василів, який був започаткований дисидентом та філософом Євгеном Сверстюком.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Щороку в січні вже традиційно відзначають Свято Різдвяних Василів, збирають особливих гостей та згадують Стуса, Симоненка, Чумака, Еллана-Блакитного, які народилися у ці різдвяні дні.

На 12 січня в Україні випадає День політв’язня. Саме у цей день 1972 року в Україні розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва. Буквально за кілька днів були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Іван Гель та інші.

Історія повторюється. У російських тюрмах Різдво за ґратами зустрічають близько 70 політв’язнів та 24 військовополонені українські моряки. Ще більше сотні перебувають у підвалах окупованого Кремлем Донбасу. І тепер уже звичайний кримський фермер Володимир Балух демонструє те, що Василь Стус називав по життю "прямостоянням".

"Система давно і успішно перемелює ось таких людей… Якби я наступив на горло власній пісні, забув свої принципи, то для того, щоб не сидіти в тюрмі, було досить визнати свою провину, морально зламатися… Я не хочу, щоб колись мої нащадки, діти всієї України, дорікнули мені в тому, що я десь проявив слабкість" (із останнього слова на суді Володимира Балуха).

У вечорі візьмуть участь лауреати Премії імені Василя Стуса: Голова Українського інституту національної пам’яті, історик Володимир В’ятрович, правозахисниця Олександра (Леся) Матвійчук, Тарас Компаніченко та гурт "Хорея Козацька", фольклорно-етнографічний гурт "Дай Боже", виконавиця співаної поезії Олена Голуб, бард Ігор Жук та інші.

На заході також будуть представлені: автобіографічна книга історика дисидентського руху Василя Овсієнка "Життя як покута" та книга Георгія Касьянова "Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 60-80-х років XX століття", підготовлені видавництвом "Кліо" до цьогорічного Дня українського політв’язня.

Усі охочі можуть прямо на вечорі підписати різдвяну листівку заручникам Кремля, яку обов’язково передадуть адресатам організатори.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, видавництво "Кліо", Український ПЕН, Центр громадянських свобод.

Час: 12 січня, субота, 17.00

Місце: Колонна зала Київської міської ради, вул. Хрещатик, 36

Вхід вільний

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.