25 музеїв Львівщини відтепер можна відвідати онлайн

У 2018 році департамент з питань культури, національностей та релігії Львівської облдержадміністрації започаткував новий інтерактивний музейний проект «Відвідай».

Про це повідомляє lviv1256.

 Музей Арсенал, Львів

Це унікальна можливість оглянути музей Львівщини у будь-якому куточку світу, маючи при собі електронний гаджет та доступ до інтернету. На сьогодні понад 25 музеїв Львова та області нанесено на віртуальну карту.

Але робота над наповненням карти триватиме і надалі, оскільки мета проекту – представити історико-культурне надбання музеїв на Львівщині, зробити музеї доступними для всіх та будь-де.

Щоб почати тур, потрібно перейти за посиланням або на сайті ЛОДА знайти банер "Інтерактивний тур музеями Львівщини" і клацнути на нього.

Серед музеїв, які можна відвідати онлайн:

  • Меморіальний музей Михайла Грушевського, Львів
  • Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", Львів
  • Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, Львів
  • Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця, с. Зашків
  • Музей Слави Стецько в Юшківцях
  • Меморіальний комплекс "Борцям за волю України", Стрий
  • Меморіальний музей-садиба родини Бандерів, Стрий
  • Музей-садиба Степана Бандери, с. Воля Задеревацька
  • Народний музей визвольної боротьби ОУН і УПА, с. Кавсько
  • Музей гетьмана Петра Сагайдачного, с. Кульчиці
  • Музей визвольної боротьби, с. Чуква
  • Музей підпільного штабу УПА генерала Романа Шухевича, с. Грімно
  • Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі", с.Нагуєвичі
  • Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка, Львів
  • Львівський музей історії релігії, Львів
  • Музей "Староскварявський іконостас ХVІ-ХVІІІ ст.", с. Стара Скварява
  • Музей Арсенал, Львів
  • Кам’яниця Корнякта, Львів
  • Відділ давньої історії України, Львів
  • Музей-садиба родини Антоничів, с. Бортятин
  • Меморіальний музей Олекси Гасина "Лицаря", Генерал-хорунжого УПА, с. Конюхів
  • Музей Новітніх Героїв, Рудки
  • Музей історії національно-визвольної боротьби ОУН і УПА 40-60-х років ХХ століття, Самбір
  • Українське мистецтво ХХ ст., відділ Національного музею у Львові ім. А. Шептицького
  • Сектор "Літературний Львів І половини ХІХ – ХХ ст." Львівського історичного музею

Читайте також:

На Львівщині відкрилась виставка старовинних дерев’яних храмів у мініатюрі. ФОТО

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.