Суд ФРН: Фото музейних експонатів не підлягають публікації в Інтернеті

Фотографування музейних експонатів і публікація зроблених фото в Інтернеті неприпустима. Такі дії порушують авторські права і право на публікацію, постановила Федеральна судова палата Німеччини.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

Якщо музей забороняє фотографування своїх експонатів, то відвідувачі не мають права фотографувати картини і публікувати зроблені знімки в Інтернеті, постановила Федеральна судова палата Німеччини у четвер, 20 грудня.

Постанова була винесена у справі співробітника сайта "Вікіпедія", який у 2007 році сфотографував картини у музеї Райса-Енгельхорна (Reiss-Engelhorn) в Мангеймі, а також відсканував фотографії в одному з музейних каталогів, а потім опублікував відзняте у "Вікіпедії".

Згідно з висновком суду, у випадку з відсканованими фотознімками з каталогу має місце порушення авторських прав, оскільки фотограф, який зробив фото для музейних публікацій, передав цьому музею права на публікацію.

Що стосується власне фотографій, то вони перебувають під захистом, оскільки фотограф, здійснюючи зйомку, приймає цілий ряд художніх рішень, що стосуються місця, відстані, кута зйомки, освітлення і кадрування.

Суд також констатував, що співробітник "Вікіпедії", роблячи власні фотографії, порушив договірно оформлену заборону на фотографування в даному музеї. Адже правила користування і піктограма у вигляді перекресленого фотоапарата є частиною договору про правила відвідування музею.

"Вікімедіа", що є підрозділом "Вікіпедії", висловила розчарування постановою суду. "Музеї повинні робити все для забезпечення максимальної доступності мистецтва і культури минулих століть", - вказав представник "Вікімедіа".

Самі по собі картини, виставлені в комплексі "Музей Райса-Енгельхорна", є суспільним надбанням, оскільки після закінчення 70 років після смерті художника, його роботи вже не охороняються авторським правом.

Як повідомлялося, картина видатного українського митця Сергія Васильківського "Етюд з будинком" повернулася з Німеччини до Харківського художнього музею.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.