У Києві відкрилася виставка харківського художника Нікіти Тітова "Шлях свободи"

Киянам пропонують згадати про події останніх п’яти років України завдяки плакатам відомого художника Нікіти Тітова. Виставка працює в УКРІНФОРМі до 14 січня.

18 грудня, Національний музей Революції Гідності та Центр досліджень визвольного руху в УКРІНФОРМі відкрили виставку "Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова".

23 роботи художника, створені у 2013—2018 роках, спокійно і проникливо розповідають про Україну і українців у цей час. "Шлях свободи — це ключові, героїчні і часом трагічні події, через які нам доводиться пройти на шляху до змін і справжньої незалежності", — описує колекцію її автор Нікіта Тітов.

 

"Революція Гідності, російська агресія, окупація Криму, війна на Донбасі: всі ці події вкладаються у п'ять років. Але вони стали визначальними. Ми навчилися брати відповідальність за країну – волонтери, воїни, реформатори. Ми дізналися, як це – підтримувати наших бранців у російському полоні. Потрібен талант митця, щоб описати, проговорити, показати нам самих себе, і нас – світові. Тож пропонуємо озирнутися на шлях свободи завдяки роботам Нікіти Тітова", – говорить директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

 

"З одного боку — це експеримент для нас: організація мистецької виставки. Але колекція робіт Нікіти Тітова, створених під враженням подій у нашій країні, нагадує своєрідний репортаж про ці 5 років. Тож ми раді співпрацювати із нашими партнерами, інформуючи громадян завдяки й художнім інструментам", — підкреслив Олександр Харченко,  Генеральний директор УКРІНФОРМу.

"Напередодні свят багато розмов про свята і вихідні. Про старий і новий стилі. Про календар. І це природньо і правильно. Ми живемо, плануємо і проектуємо. Але наш календар сьогодні — це календар війни. Щоб перегорнути його, треба перемогти. Щоб перемогти, слід планувати, проектувати і — жити. Художній проект Нікіти Тітова "Шлях свободи" — це про вміння бачити суть подій. Його робота "Календар" найбільше вразила мене. Нікіта вміє бачити. Приходьте зазирнути й ви", — сказав Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

 

Серед представлених плакатів — роботи про Майдан, про ключові події війни на Донбасі: Іловайськ, битву за аеропорт, про режим тиші та життя на лінії зіткнення. Тітов втілив образи волонтера, добровольця, розвідника, навіть — патріота. Низка плакатів присвячена бранцям Москви. "Про них треба говорити, їх потрібно підтримувати, давати їм відчувати і знати, що країна їх не покинула", — коментує Нікіта Тітов.

Нікіта Тітов — відомий український художник, народився в 1973 році у місті Їхві, Естонія. Закінчив художньо-графічний факультет Харківського педагогічного університету. Працював у рекламі, книговидавництві як книжковий графік, як художник співпрацював із театрами.

 

Участь у відкритті взяли:

Нікіта Тітов, художник, Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності, Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, Олександр Харченко, Генеральний директор УКРІНФОРМу, Ярина Ясиневич, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху.

Організатори:

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ"

Центр досліджень визвольного руху

Український інститут національної пам'яті

Над проектом працювали: Нікіта Тітов, Марина Сингаївська, Ольга Сало, Володимир В’ятрович, Олена Шарговська, Катерина Ніколаєнко, Петро Клим, Іван Кішка, Ярина Ясиневич.

Виставка триватиме: з 18 грудня 2018 року до 14 січня 2019 року на вікнах і в приміщенні УКРІНФОРМ (вул. Богдана Хмельницького 8/16, метро "Театральна").

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.