Київську вулицю назвали на честь колишнього командувача Сухопутних військ

У Києві назвали вулицю на честь генерала Воробйова, який відмовився виводити армію проти Майдану

У Києві перейменували вулицю Курську в Солом'янському районі на вулицю генерала Геннадія Воробйова (1961—2017).

Перейменування підтримали 66 депутатів, повідомляє "Новое время" з посиланням на прес-службу Київради, 

Перед голосуванням це питання пройшло громадське обговорення.

Генерал-полковник Геннадій Воробйов помер 11 лютого 2017 року у своєму робочому кабінеті в Києві.

Генерал-полковник Геннадій Воробйов

У 2009-2014 роках генерал Воробйов обіймав посаду командувача Сухопутних військ. 16 січня 2014 року він відмовився виконувати наказ про застосування сили до активістів Майдану і наступного для був звільнений з посади. 16 лютого 2014 року Воробйова призначили першим заступником начальника Генерального штабу Збройних сил України.

З початком агресії проти України Геннадій Воробйов понад два роки війни прослужив безпосередньо на передовій. Останні місяці життя бойовий досвід передавав наступному поколінню військових, керуючи Національним університетом оборони України ім. Івана Черняховського.

Президент України Петро Порошенко нагородив його орденом Богдана Хмельницького I ступеня посмертно.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.