У Польщі закрили справу «прославляння Бандери» у Сагрині

Районна прокуратура в Грубешові перевіряла, чи під час урочистостей в Сагрині (під час вшанування загиблих українців у селі в березні цього року) не було фактів прославляння Степана Бандери.

Про це повідомляє Наше Слово.

 Олександр Пирожик

Зразу після врочистостей польський сайт "Kronika Tygodnia" повідомив, що 10 березня на кладовищі перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик згадував Степана Бандеру. Через це польські активісти викликали поліцію. Поліція перевірила документи волинського політика, однак вирішила не затримувати його.

"Коли українці пішли помолитися за загиблих в Сагарині, один з учасників, одягнених у вишиванку „бандерівського" кольору зі вставленим нагрудним знаком націоналістичної партії „Свобода" виступив з промовою, розхвалюючи УПА, Бандеру і Шухевича.

Він сказав, що Бандера завжди буде національним героєм України, таким же, як для поляків Пілсудський", – повідомив виданню Вєслав Гук з Товариства вшанування поляків помордованих на Волині у Замості.

Зі слів члена організації можна було зробити висновок, що українець прийшов, аби прославити "бандерівську ідеологію". Враховуючи зміни до закону "Про Інститут національної пам’яті", це – заборонені законом дії, і тому справою занялася прокуратура, яка тепер закрила слідство.

"Розслідування у цій справі щодо підозри про поширення ідеології тоталітарного та нацистського режимів 10 березня 2018 року в Сагрині (тобто за правопорушення, передбачене пунктом 1 статті 256 Кримінального кодексу), було припинено через відсутність ознак заборонених дій", – інформував Артур Кубік, прокурор районної прокуратури у Грубешові. Він повідомив теж, що Олександра Пирожика не допитували як свідка у справі.

Нагадуємо, що районна прокуратура в Замості закрила слідство у справі промови Григорія Купріяновича, голови Українського товариства у Любліні, з якою він виступив 8 липня у Сагрині.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.