У Києві перейменували ще чотири топоніми

Депутати Київської міської ради під час засідання 6 грудня підтримали перейменування двох вулиць, провулка та площі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сторінку "Фейсбук" заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Володимира Прокопіва. 

Так, вулицю Механізаторів у Солом'янському районі перейменували на вулицю Генерала Шаповала (генерал-майор Головного управління розвідки, загиблий внаслідок замаху у 2017 році в Києві). Вулицю Толстого у Деснянському районі перейменували на честь визначного анатома, професора Київського університету Володимира Беца. 

 

Крім того, у Дніпровському районі площу Новоросійську перейменували на площу Чернігівську, а провулок Радянський на провулок Костянтина Михальчука, основоположника української наукової діалектології.

Окрім того, провулку, який пролягає від вулиці Митрополита Володимира Сабодана присвоєно назву провулок Ковтунівський у Деснянському районі.

Як зазначається, всі перейменування пройшли громадські обговорювання на єдиному веб-порталі територіальної громади.

Нагадаємо, 29 листопада,  депутати Київради перейменували вулицю Тверську в центрі Києва на вулицю Єжи Ґедройця.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.