Стипендії на честь 5 Героїв Небесної сотні даватимуть 25 молодим ученим

Щороку до Дня Гідності та Свободи (21 листопада) п’ять найкращих молодих науковців отримуватимуть стипендії на честь Дмитра Максимова, Назарія Войтовича, Романа Гурика, Устима Голоднюка та Юрія Поправки, які загинули під час Революції гідності.

Відповідну постанову 21 листопада ухвалив Кабінет Міністрів України, інформує Урядовий портал. Документ розробили спільно Міністерство освіти і науки, ГО "Родина Героїв Небесної Сотні" та Рада молодих учених при МОН.

По 5 стипендій у кожній із номінацій призначатимуть терміном на 1 рік. Їх розмір становитиме два прожиткові мінімуми для працездатних осіб на початок бюджетного року (наразі це близько 3,5 тис. грн). Стипендії виплачуватимуться додатково до посадового окладу, академічних стипендій, різних доплат і надбавок.

"Дуже знаково, що це рішення Уряд прийняв саме сьогодні, в День Гідності і Свободи. Завдяки тому, що запрацює ще один канал підтримки молодих вчених, ми зможемо залучати більше молоді до науки, дати більше коштів нашим талановитим дослідникам. І водночас так ми можемо віддати шану тим Героям, що полягли за нашу свободу", – відзначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Стипендіатів обиратимуть ході конкурсу. Для цього МОН створить комісію з відбору претендентів, до якої можуть входити представники родин Героїв, чиїми іменами названі номінації, ГО "Родина Героїв Небесної Сотні", наукової спільноти, рад молодих вчених, Міністерства освіти і науки.

Щоб узяти участь у конкурсі, претенденти мають бути науковими та науково-педагогічними працівниками, аспірантами, ад’юнктами, докторантами вишів і наукових установ віком до 35 років (або до 40 років – для докторів наук та тих, хто навчається в докторантурі) станом на 1 січня того року, в якому починається виплата стипендії.

Рівень наукових результатів претендентів із того напряму, в якому він працює або навчається, мають бути підтверджені монографіями, науковими статтями (зокрема в Web of Science, Scopus, Index Copernicus), охоронними документами на інтелектуальну власність тощо.

Активну громадську позицію також враховуватимуть.

Конкурс на здобуття стипендії та перелік стипендіатів затверджуватимуться наказами МОН. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.