Нeвдала спроба провокації на Личакові у Львові

На Личаківському кладовищі затримали польських студентів, які хотіли запалити фаєри біля польських поховань.

Про це повідомляє заступник міського голови Львова Андрій Москаленко передає "Форпост".

"Щойно на Личаківському кладовищі працівники та охорона кладовища затримала трьох польських студентів, які намагались запалити фаєри на одному з полів кладовища (біля місця польських військових поховань)

Як повідомив керівник ЛКП, Михайло Нагай, після затримання охороною кладовища — одразу було викликано працівників поліціі та СБУ. Провокаторів буде передано правоохоронним органам, для вчинення дій згідно чинного законодавства", — пише Андрій Москаленко у себе на сторінці у "Фейсбуці".

Як зауважили користувачі соцмереж, це не було просто хуліганство. 22 листопада — 100-річчя захоплення поляками Львова. 

"Зауважте, що це не просто хуліганська витівка. Фаєри вони хотіли запалити 22 листопада — у 100-у річницю захоплення поляками Львова. Отже, це вже політична акція", — зазначив Остап Козак.

Нагадуємо, що через демонтаж фігур польських левів на Личаківському кладовищі у Львові виник скандал.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.