Нeвдала спроба провокації на Личакові у Львові

На Личаківському кладовищі затримали польських студентів, які хотіли запалити фаєри біля польських поховань.

Про це повідомляє заступник міського голови Львова Андрій Москаленко передає "Форпост".

"Щойно на Личаківському кладовищі працівники та охорона кладовища затримала трьох польських студентів, які намагались запалити фаєри на одному з полів кладовища (біля місця польських військових поховань)

Як повідомив керівник ЛКП, Михайло Нагай, після затримання охороною кладовища — одразу було викликано працівників поліціі та СБУ. Провокаторів буде передано правоохоронним органам, для вчинення дій згідно чинного законодавства", — пише Андрій Москаленко у себе на сторінці у "Фейсбуці".

Як зауважили користувачі соцмереж, це не було просто хуліганство. 22 листопада — 100-річчя захоплення поляками Львова. 

"Зауважте, що це не просто хуліганська витівка. Фаєри вони хотіли запалити 22 листопада — у 100-у річницю захоплення поляками Львова. Отже, це вже політична акція", — зазначив Остап Козак.

Нагадуємо, що через демонтаж фігур польських левів на Личаківському кладовищі у Львові виник скандал.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.