Український історик Сергій Плохій отримав британську премію за роботу «Чорнобиль: історія трагедії»

Український та американський історик, професор української історії в Гарвардському університеті Сергій Плохій виграв британську премію Бейлі Ґіффорда за свою роботу «Чорнобиль: історія трагедії».

Про це повідомляє Громадське з посиланням на The Guardian.

 Сергій Плохій. Фото: НВ

Сергій Плохій отримав нагороду розміром в 30 тисяч фунтів стерлінгів (понад 38 тисяч доларів США) за свою роботу про Чорнобильську катастрофу 1986 року.

Науковець виріс менш ніж за 500 км вниз за течією від пошкодженого реактора, і зрештою знайшов ознаки впливу радіації на свою щитовидну залозу. На початку своєї книги він пише: "Чим більше часу минає від катастрофи, тим більше вона стає схожою на міф — і тим важче стає зрозуміти її реальні витоки та наслідки".

В своїй роботі "Чорнобиль: історія трагедії" він розповідає про те, що призвело до найгіршої ядерної катастрофи в історії. Переказує історії пожежних, вчених, солдатів, інженерів та міліціонерів, які працювали 26 квітня 1986 року.

"Це історія жахів — про політичний цинізм і наукове незнання, в якій світ врятував лише героїзм і удача … Це своєрідна біблійна книга, невідчепна. І у ній страшні уроки для світу, – сказала голова суддів премії Феймметта Рокко. — В основі ціє роботи — розпачливі історії про героїзм — пожежних, людей, яких відправили зачиняти двері реактора, лікарів, солдатів".

Переможця обирали серед 247 книг.

Довідка. Британську премію Бейлі Ґіффорда (колишня премія Семюеля Джонсона) серед нон-фікшн книг написаних англійською вручають щорічно з 1999 року.

Читайте також:

"Убивство у Мюнхені". Уривки з документального бестселера

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.