Український історик Сергій Плохій отримав британську премію за роботу «Чорнобиль: історія трагедії»

Український та американський історик, професор української історії в Гарвардському університеті Сергій Плохій виграв британську премію Бейлі Ґіффорда за свою роботу «Чорнобиль: історія трагедії».

Про це повідомляє Громадське з посиланням на The Guardian.

 Сергій Плохій. Фото: НВ

Сергій Плохій отримав нагороду розміром в 30 тисяч фунтів стерлінгів (понад 38 тисяч доларів США) за свою роботу про Чорнобильську катастрофу 1986 року.

Науковець виріс менш ніж за 500 км вниз за течією від пошкодженого реактора, і зрештою знайшов ознаки впливу радіації на свою щитовидну залозу. На початку своєї книги він пише: "Чим більше часу минає від катастрофи, тим більше вона стає схожою на міф — і тим важче стає зрозуміти її реальні витоки та наслідки".

В своїй роботі "Чорнобиль: історія трагедії" він розповідає про те, що призвело до найгіршої ядерної катастрофи в історії. Переказує історії пожежних, вчених, солдатів, інженерів та міліціонерів, які працювали 26 квітня 1986 року.

"Це історія жахів — про політичний цинізм і наукове незнання, в якій світ врятував лише героїзм і удача … Це своєрідна біблійна книга, невідчепна. І у ній страшні уроки для світу, – сказала голова суддів премії Феймметта Рокко. — В основі ціє роботи — розпачливі історії про героїзм — пожежних, людей, яких відправили зачиняти двері реактора, лікарів, солдатів".

Переможця обирали серед 247 книг.

Довідка. Британську премію Бейлі Ґіффорда (колишня премія Семюеля Джонсона) серед нон-фікшн книг написаних англійською вручають щорічно з 1999 року.

Читайте також:

"Убивство у Мюнхені". Уривки з документального бестселера

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.