Поліція почала розслідування акту вандалізму на цвинтарі в Коломиї. ДОПОВНЕНО

Національна поліція Івано-Франківської області відкрила кримінальне провадження за фактом вандалізму на польському кладовищі в Коломиї та проводить слідство.

Поліцейські займаються встановленням причетних до цього злочину, щоби притягнути їх до кримінальної відповідальності, повідомляє "Коломия сьогодні" з посиланням на сектор комунікації поліції Івано-Франківщини.

 

Такі дії кваліфікуються як кримінальне правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 296 Кримінального кодексу України, — хуліганство, вчинене із грубим порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За санкцією статті зловмиснику (зловмисникам) загрожує відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 — 17 000 грн) або арешт на строк до 6-ти місяців, або обмеження волі на строк до 5-ти років. 

За повідомленням громадської активістки Ліліани Одосій, станом на 7 листопада хрести вже були відновлені.

 

Нагадаємо, в ніч із 4 на 5 листопада невідомі вандали пошкодили  відновлені хрести на кладовищі в Коломиї Івано-Франківської області, де є польські поховання 1918—1919 років.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.